14 - Шкільний Всесвіт

Доля великого генія України була складна. Дитинство та юність Тараса Григоровича Шевченка пройшли в кріпацтві та наймах. Не обминула його й сирітська доля, тому що панщина рано загубила його батьків.

Про своє дитинство згадує поет у поезіях «Якби ви знали, паничі…», «І золотої й дорогої…». Він не нарікає на долю:

Мені, щоб знали ви, не жаль

Моєї долі молодої…

Т. Г. Шевченко співчуває таким же дітям з кріпацьких родин, як і він. Він хотів розповісти нам про їхнє гірке життя, вилити свою печаль. Це своєрідна пересторога, щоб не було більше кріпацтва, наймів, москальства. Поетові болісно, що у дитини з кріпаків «… даремне, марне пролетять його найкращії літа». Т. Г. Шевченко порівнює таких дітей-сиріт з листям, яке «одірвалось од гіллі».

Дуже часто у віршах лунає слово «воля». Про неї завжди мріяв наш геній. Його мрія здійснилась. Він став вільною людиною. Але ще багато талановитих дітей залишались у кріпацтві на той час.