zhitel pivnochi analiz virsha moya rosiya zhitel pivnochi igor - Шкільний Всесвіт

Про свою безмежну, чисту й світлу любов до батьківщини, до великої Росії говорили у віршах багато поетів. У когось це звучало лірично й душевно, у когось голосно й пафосно.

И от перед нами черговий добуток «Моя Росія». Його автор — Ігор Житель півночі. Сама назва говорить про те, що це особисте сприйняття автора, що це його розуміння своєї батьківщини, що так бачить він сам свою Росію

Здається, що поставивши на початку назви займенник «моя», автор виразив у такий спосіб гордість за свою батьківщину, за кожний куточок неосяжної батьківщини. Всі тут його: і широкі простори, і мальовнича природа, і народ з його радостями й лихами

При цьому Ігор Житель півночі зовсім об’єктивно оцінює навколишню його обстановку. Він бачить не тільки красу й радість буття, від нього не зникли й негативні сторони життя. Але він любить свою батьківщину всякої: і повзучої, і крилатої. Не в чи цьому щирі почуття? Так син безкорисливо любить свою матір, що не завжди ошатна й весела

И ці емоції, страждання, переживання глибоко взаємні. Недарма відкриває Росія — Матінка своєму синові всю красу снігових рівнин і полум’яно — крижаних ночей, поет чує й розуміє мелодії, що співають дівиці. Знає він і про бунтарів своєї крилатої країни, поважає творчість колег — письменників, прагне осягти передові ідеї й думки

Таким чином, можна сказати, що Житель півночі живе тим життям, що проживає кожна людина й вся країна в цілому. Тому, не дивлячись на те що його Росія країна безбожна, для нього, як і для більшості з нас вона священна! ! Нехай нові поети складають гідні гімни Росії, але нехай наші серця й розуми запам’ятають прості й зрозумілі рядки, присвячені Росії початку XX століття:

Її мрії передові,