23 - Шкільний Всесвіт

Встановлено, що двоюрідними братами Захарії були: а) Фео-дор Копистенський, який ніс жовнірську службу в війську угор­ського короля Рудольфа ІІ; б) Павло Копистенський, який слу­жив у армії Речі Посполитої, зокрема, був на службі в гетьмана великого коронного Станіслава Жолкєвського, поліг у бою під Цецорою 1620 р. (двоюрідним братом Феодора Памва Беринда називає Павла) [8, с. 84]; в) Василь Копистенський, ігумен Дят-ловицького монастиря, який був підпорядкований Києво-Печерській лаврі, а згодом – настоятель Перемишльського Тро­їцького монастиря (за С. Голубєвим [12, с. 114] та за А. Іщаком [11, с. 163], Василь – рідний брат Захарії); г) Гермоген Копис-тенський, служив у польських військах, отримав булаву ротміс­тра (чин капітана). За о. Захарієм, на 1623 р. Гермогена не було серед живих [8, с. 78]. Уприсвяті Памви Беринди до «Бесід на 14 послань…» вказано однозначно, що рідними братами були Фео-дор і Гермоген [8, с. 84]. І. З. Мицько називає Гермогена рідним братом Захарії [13, с. 96], та документальних підтверджень цьо­му нами не знайдено. В. Кметь називає ім’я ще одного двоюрід­ного брата Захарії, а рідного Василя – Олександра [6, с. 34].

Родинні зв’язки Захарія Копистенський мав також із кня-69

Зем Стефаном Яковичем Святополком-Четвертинським, який був одружений із сестрою Гермогена та Феодора, тобто двоюрід­ною сестрою Захарії. У присвяті до окремих екземплярів книги «Бесід на 14 посланій…» Захарія Копистенський наголосив, що князь добре ставиться до сім’ї Копистенських, а після смерті Гермогена допомагав його дітям Синові та доньці [8, с. 77-78].

Зважаючи на те, що Захарія народився в українській шля­хетській православній сім’ї, його навчання, очевидно, розпоча­лося з семи років. Початкову освіту Захарія міг отримати під опікою дяка, хоча, можливо, він навчався в Перемишльській парафіяльній школі, оскільки с. Кописно знаходилося недалеко від Перемишля. Про школу при Перемишльській кафедральній церкві Іоана Хрестителя відомою є згадка під 1477 р. [13, с. 137]. На здобуття початкової освіти при Перемишльській кафедраль­ній школі вказує і В. Кметь [6, с. 34]. На підставі дослідження Л. Тимошенка, гіпотетично місцем навчання Захарії можна вва­жати також школу при Добромильському монастиреві (м. Доб-ромиль знаходилось за 21 км від с. Кописно) [9, с. 137]. Оскільки початкова освіта тривала, як правило, три — чотири роки, роком завершення здобуття початкової освіти міг бути 1600 чи 1601 р.

Однозначно не встановлено, в якій школі продовжив навчан­ня Захарія. Припущення дослідників розділились: одні вважа­ють, що це була Острозька школа [14, с. 135; 34], інші Школа Львівського братства [15, с. 26; 16, с. 237; 12, с. 115; 17, с. 118].

На нашу думку, Захарія навчався в Острозі. Бо лише за цієї умови він міг скласти хвалебний адрес учителям і богословам Острозької школи [1, с. 1036-1037]. Навчання в Острозькій школі Захарія Копистенський міг завершити у 1605 чи 1606 рр. і продовжив освіту в західноєвропейському навчаль­ному закладі [12, с. 114-115]. Б. Струмінський висловив при­пущення, що він навчався у Німеччині [10, с. XXXII].

Після завершення навчання Захарія Копистенський бли­зько 1611 р. прибув до Львівської братської школи як учитель. Про це свідчить його обізнаність із містом початку XVII ст. Так, зокрема, він писав, що «Часослов» знаходився у львівсь­кій церкві Чесного Хреста на Личакові [1, с. 992]. Судячи з по­силань у «Палінодії…», Захарія користувався бібліотечним фондом Львівського братства [18, с. 167-170]. Вірогідно, що саме під час перебування у Львові Захарія Копистенський поз­найомився з Гаврилом Дорофійовичем (близько 1570-близько 1630), учнем патріарха Кирила Лукаріса (1572-1638). Вони товаришували упродовж усього життя.

70

Початком чернечого життя Захарії можна вважати період після 1611 р., коли він перебував у Путненському монастирі в Молдавії [1, с. 911, 938]. Відомо, що Захарія Копистенський деякий час жив також у засновника Манявського скиту схимо-наха Йова Княгиницького [12, с. 114-115], який, безперечно, мав на нього значний вплив. Перебування у скиті є певним до­казом того, що він замолоду готувався до чернечого життя.

На думку Б. Струмінського, Захарія в Путненському монас­тирі був як член монастирської братії та вивчав там теологію [10, с. XXXII]. Це може вказувати на те, що на час приїзду до Путни Захарія міг бути ченцем. Є. Пшеничний вважає, що Захарія Ко­пистенський був відряджений до Путненського монастиря для вивчення книг, які б допомогли православним боротися з като­ликами та уніатами [19, с. 27]. Тобто, на той час він міг бути ще світською людиною. Отже, брак джерел не дає нам змоги одноз­начно назвати дату прийняття чернечого постригу Захарією. Ми вважаємо, що це сталося саме в скиті Йова Княгиницького. Як­що взяти до уваги, що монастир заснований 1611 р. (спершу він був під опікою Львівського братства), то прийняття чернечого постригу Захарією могло бути після 1611 р.

Як підтверджує дослідження, Захарія перебував також і в Унівсьому монастирі над річкою Гнила Липа у с. Унів поблизу Львова [20, с. 9]. У Центральному державному історичному архіві України у м. Львові (далі ЦДІАУ у м. Львові) є згадки, що 24 лютого 1612 р., 18 січня 1614 р. та 11 липня 1615 р. За­харія Копистенський виступав як вибраний архімандрит Унів-ського монастиря [21, арк. 628-629]. Перебування Захарії Ко-пистенського в монастиреві Є. Пшеничний пояснює тим, що до Уніва він вирушив разом із Йовом Княгиницьким, який після свого від’їзду залишив Захарію архімандритом [19, с. 29].