yakshho v serce popadayut oskolki dzerkala trolya andersen gans - Шкільний Всесвіт

(По казці Г. Х. Андерсена «Сніжна королева»)

Казка про Сніжну королеву — моя улюблена казка Г. Х. Андерсена. Я читала її багаторазово, і щораз пригоди маленької Герди примушували хвилюватися. Але найбільше я співчувала Каю, у серце якого догодив осколок дзеркала троля

Веселий і гарний від природи, на очах читача він перетворювався в безжалісного й жорстокого егоїста. Кай перестав розуміти красу життя. Дивлячись на троянду, він зауважував лише хробака, що точив неї. І в людях він бачив лише вади й жорстоко глузував з них. Навіть Гердові, що любила його всім серцем, він дражнив і доводив до зліз

Йому подобалося дивитися на сніжинки: їх чіткі, правильні лінії здавалися йому втіленням зробленої краси. Не почував Кай, що краса й позбавлене життя

Кай опинився в палаці Сніжної королеви. Там він побачив дзеркало розуму, що королева вважала кращим дзеркалом у світі. Вона пообіцяла Каю, що він зможе володіти усім миром, якщо з холодних крижаних уламків складе слово «вічність». Але як Кай не намагався, нічого в нього не виходило. Не бажали крижинки утворювати те слово

Любов, вірність, самовідданість Герды врятували Кая, розтопили лід, що покривала його серце, розплавили осколок дзеркала троля. Кай оглянувся навколо й у перший раз помітив, як безлюдно в палаці Сніжної королеви. Він прильнул до Герді, а вона плакала й сміялася від радості. Тоді крижинки самі собою утворили слово, що так довго не міг скласти Кай. Виходить, що вічність — це не холодна незмінна краса, а любов і здатність творити добро. Тільки вони можуть урятувати людини «з осколком дзеркала троля в серце».