xarakteristika kupcya paratova po p yesi ostrovskogo bezpridannicya ostrovskij oleksandr - Шкільний Всесвіт

В «Безприданниці» порушена проблематика творів Островського попереднього років: зображений мир підприємців, їхні звичаї, закони, вдачі; у дворянсько — купецькому середовищі розігрується трагедія людини, що живе за законами «гарячого серця». Але в «Безприданниці» всі ці теми розкриваються по — іншому, відповідно до нових умов громадського життя. Іншим став мир купців — це вже не те «темне царство», у якому панували Дикі й Кабаниха. Множаться капітали, росте «справа», розширюється кругозір підприємців, змінюється манера їхнього поводження, але незмінним залишаються закони людських взаємин. Саме в цьому й полягає основа конфлікту п’єси між «гарячим» серцем Лариси Огудаловой і корисливими, розважливими егоїстами, що оточують героїню. Суть його можна чіткіше осмислити, якщо дати характеристику всім діючим особам п’єси. А тому що Паратову належить одна з основних ролей у драмі, те особливо важливо зрозуміти цей образ

Своєрідним ключем до сприйняття цього образа є його характеристика в списку діючих осіб. Про Паратове сказано: «Блискучий пан». Цим підкреслена зовнішня ефектність його вигляду й поводження. У процесі розвитку дії автор знаходить засоби конкретизувати й поглибити зміст характеристики. Всі вчинки героя мотивуються прагненням підтримати таке враження

Якості ж «блискучого пана» досягаються не без старань і (головне) грошей самого Паратова. Це проявляється в сцені його зустрічі, ретельно заздалегідь підготовленої. Ремарка про тім що Іван кидається стряхивать пил з Паратова, за що одержує рубль, пояснює причину послужливості й підлесливості

Зауваження Паратова про себе розкриває визначальну властивість його натури: «Знайду вигоду, так усе продам». Учинки героя підтверджують справедливість цього зауваження. Його відношення до Карандышеву розкриває властиве Паратову прагнення панувати, принижуватися

Сміливість, з якої Паратов іде на небезпечний експеримент, готовність ризикнути пароплавом для того, щоб виграти гонку викликають симпатії в читачів і прагнення зм’якшити судження про нього. Знущання над Карандышевым обертається знущанням над Ларисою; той факт, що Паратов, не замислюючись, ламає її долю для розваги можна спробувати пояснити захопленням, спалахом ревнощів. Але адже здатність захоплюватися й марнотратство зовсім не відкидають тверезий розрахунок. Досить простежити за тим, як ідуть його грошові справи: він розоряється, але, спохватившись, поправляє своє положення вигідним одруженням. У ньому є те, що Ларисі здається ідеалом чоловіка, але практично завжди Паратов керується тільки своїми інтересами

Коли він довідається про рішення Лариси вийти заміж, у його монолозі відбиваються особливості відносини до неї. Захоплення його було настільки сильним, що він навіть почав думати про одруження, але надходити відповідно почуттям, зневажаючи вигодою, за його переконанням, — насмішити людей, «розіграти дурня». Розстаючись із Ларисою, він хоче зберегти впевненість у тім, що вона продовжує його любити

Відносини Лариси й Паратова нагадують відносини хижака й жертви. Паратов, безумовно, зіграв свою роль у житті Лариси й визначив трагічний її результат. Будь у нього побільше душі й поменше розрахунку, можливо, усе було б по — іншому.