xarakteristika golovnix geroiv rozpovidi ivana turgenyeva bezhin lug turgenyev ivan - Шкільний Всесвіт

Іван Сергійович Тургенєв — чудовий російський письменник XIX в., що здобув уже при житті читацьке покликання й світова популярність. Його творчість служила справі скасування кріпосного права, надихало на боротьбу ссамодержавием.

У творах Тургенєва поетично відбиті картини російської природи, краса справжніх людських почуттів. Автор умів глибоко й тонко осягати сучасне життя, правдиво й поэтично відтворюючи її у своїх добутках. Справжній інтерес життя він бачив не в гостроті її зовнішніх проявів, не в інтризі, а в складному світі людської психології, в остаточному підсумку визначальний щирий драматизм відносин між людьми. Розповідь «Бежин луг» увів у російську літературу проблему зображення дитячого миру й дитячої психології. Поява цієї розповіді означало новий поворот і розширення теми російського селянського миру. У дитячих його представниках показана його обдарованість, краса й у той же час трагізм положення

У розповіді «Бежин луг» Тургенєвим описані п’ятеро героїв: Федя, Павлусь, Ильюша, Костячи й Ваня. Докладно розповідаючи про зовнішність і особливості одягу хлопчиськ, автор показує різницю їхніх характерів. Федя, хлопчик чотирнадцяти років, «був стрункий хлопчик, з гарними й тонкими, небагато дрібними рисами особи, кучерявими білявими волоссями, світлими очами й постійною напіввеселою, напівнеуважною посмішкою. Він належав, по всіх прикметах, до багатої родини й виїхав’те в поле не по нестатку, а так, для забави». У Павлуся «волосся були скуйовдженого, чорні, ока сірі, вилиці широкі, особа блідий, рябе, рот великий», але в той же час відчувається його характер: «дивився він дуже розумно й прямо, та й у голосі в нього звучала сила». Ильюша був зовсім інший: «особа… було досить незначно: горбоносе, витягнуте, підсліпувате, вона виражало яку’те тупу, хворобливу дбайливість; стислі губи його не ворушилися, зрушені брови не розходилися — він немов усе жмурився від вогню». Косте було років десять, «вся особа його було невелике, зле, у ластовиннях, донизу загострено, як у білки; губи ледь було можна розрізнити; але дивне враження робили його більшим, чорні, рідким блиском очі, що блищали; вони, здавалося, хотіли що’те висловити, для чого мовою,  — на його мові принаймні,  — не було слів». Ваня, хлопчик років десяти, «лежав на землі, смирнехонько прикорнув під кутасту рогожу, і тільки зрідка виставляв з’під неї свою русяву кучеряву голову. Цьому хлопчикові було всього років сім».

Тургеневская ніч духовно розкріпачує людини, тривожить його уяву нескінченними загадками світобудови: «Я подивився навкруги: урочисто й царствено стояла ніч… Незліченні золоті зірки, здавалося, текли всі, наперерыв мерехтячи, по напрямку Чумацького Шляху, і, право, дивлячись на них, Ви начебто смутно почували самі стрімкий, невпинний біг землі…»

Нічна природа наштовхує дітей на гарні сюжети легенд, пропонує загадки й сама ж розповідає про їхній можливий дозвіл. Пояснюючи таємничі явища природи, селянські діти не можуть позбутися від вражень навколишнього їхнього миру. Природа тривожить своїми загадками думка людини, дає можливість відчути відносність будь — яких відкриттів, розгадок її таємниць. Вона упокорює сили людини, показуючи свою перевагу

З любов’ю й ніжністю малює Тургенєв у розповіді «Бежин луг» селянських дітей, їхній богатый духовний мир, їхнє вміння тонко почувати красу природи. Письменник прагнув не тільки розбудити в читачі почуття любові й поваги до сільських дітлахів, але й змушував задуматися над них подальшою долею

Автора завжди залучали до себе люди, духовно й емоційно обдаровані, чесні й щирі. Такі люди живуть і на сторінках його добутків, і живуть, так само як буває й у дійсності, дуже непросто, тому що це люди високих моральних принципів, високої вимогливості до себе й до інших. Образи хлопчиків — героїв розповіді — овіяні ліричним настроєм смутку й співчуття. Але закінчується він життєстверджуючою, святковою картиною наступаючого ранку

Тургеневские пейзажі представляють втілення авторського, тургеневского сприйняття природи, героїв, які йому близькі й виступають у розповіді як би його представниками