0055 - Шкільний Всесвіт

319.1. Прочитайте мовчки текст. Яка його осповна думка? До якого стилю і типу мовлення він належить? Свою відповідь аргументуйте. Виділіть у тексті ключові слова.

А чи знаєте ви, що український віночок не просто краса, а Й оберіг, «знахар душі», бо в ньому є така чаклунська сила, що біль знімає, волосся береже?

Впліталося до віночка багато квітів: ружі, калини, безсмертника і деревію, незабудок, чорнобривців, любистку, волошок, ромашок.

Найпочесніше місце належало деревію. Ці дрібненькі білі квіточки здалеку нагадують велику квітку, її називають в народі деревцем. Коли квіти перецвітають, вітер розносить насінини далеко-далеко.

Та де б не проросла ця рослинка, вона завше цвіте. Тому люди й вплітали її у вінок як символ нескореності.

А барвінок — до людської оселі, до городу тягнеться. З нього плетуть весільні букетики. Цілий рік його шанують, бо вважають символом життя.

А безсмертник дарує здоров’я роду людському.

Цвіт вишні та яблуні — символ материнської любові (З Журналу).

II. Поясніть правила вживання знака м’якшення і апострофа. Звірте свої міркування з поданими теоретичними відомостями.

Знак м’якшення вживається після Д, т, З, ц. С. л, н Для передачі на письмі м’якості позначува-иих ними приголосних:

1) у кінці слів (біль, сядь);

2) перед буквами, що позначають тверді приголосні (галька, станьте);

3) перед о (льох, сьомий);

4) перед Ся У дієсловах (умивається, погодься);

5) перед ї, По Та Я, ю, с, Що позначають два звуки, у словах іншомовного походження та російських власних назвах (кольє, бульйон, Ананьїн);

6) після Л Перед буквами, що позначають м’які приголосні (стільці, пральня).

Знак м’якшення не вживається:

1) після букв, що позначають губні Б, п, в, м, ф, Шиплячі Ж. ш, ч. щ Та після Г, к, х (кров, піч, поставте);

2) Після Р У кінці складу (кобзар, вірте), За винятком прізвища Горький І утворених від нього слів;

3) перед буквами, що позначають м’які або

напівпом’якшені приголосні (пізня, кінський, сміх);

4) після Н Перед буквами, що позначають шиплячі

(менший, барабанщик).

БуКВОСПОЛучеННЯ ЛЬЦ: ‘ЛЬЧ; — НЬЦ-, — НЬЧ; — СЬЦ; СЬЧ-

Пишуться тоді, коли походять від -льк-. — ньк; — ськ-(люльці, Бо Люлька; доньчин, Бо Донька); Буквосполу-чення — лц-; -яч-; — нц-, — нч; — сц-, — сч-, Якщо утворені від -як-, нк-. — ск — (голці, Бо Голка; галчин, Бо Галка).

320. І. Прочитайте. Обгрунтуйте орфограму «Знак м’якшення*.

1. Кажуть, є світила захололі — велетенські чорні павуки, у тенетах їхньої неволі б’ються, як метелики, зірки. 2. Є вищий дар людської долі: впізнати в другові себе; і спільна думка — спис тополі — зметнеться в небо голубе. 3. Хай тобі присниться, мій маленький сину, золота жар-птиця, як колись мені! 4. Вже зійшли сніги зі Щекавиці, на Дніпрі почався льодохід, ходять городяни Блідолиці Оглядати древній краєвид. 5. Холодної осінньої години, блукаючи в степу серед горбів, я над обривом глинистим уздрів шмат кременю — знаряддя пралюдини. 6. На дзеркальнім дні бачили себе — за плечима в нас диво голубе: незахмарене, Віддзеркалене. 7. Тільки птиці тінь падала в глибінь (3 те. В. Марсюка).

II. Зробіть словотвірний розбір виділених слів.

III. Поясніть вживання розділових знаків у шостому

реченні.

321. Прочитайте слова п рамці. Спишіть їх. Запам’ятайте

ппписання. Зверніть увагу на наголос у цих словах.

Тьмяний, різьбяр, духмяний, горохвяний, п’єдестал, торф’яний, верб’я. черв’як. пів’яблука, В’ячеслав

322. Складіть таблицю «Правила вживання апострофа*. Скористайтеся теоретичними відомостями. Приклади добе

ріть Із поданих нижче слів.

Апостроф пишеться перед Я, ю, є, ї:

1) після букв, що позначають губні приголосні Б, п, в, м, ф, Якщо перед ними в корені слів немає букви на позначення приголосного, крім Р (полум’яний, в’юнкий, Але Свято, цвях, Хоч Торф’яний);

2) Після букви Р, Яка позначає твердий приголосний (бур’ян, на підгір’ї, Але Буряки, рюмсати);

3) після префіксів і першої частини складених слів, що закінчуються приголосним {роз’їзд, кон’юнктивіт);

4) після Г, к, х. ж, ш, Що передають тверді приголосні, у словах іншомовного походження та окремих українських власних назвах (Лук’ян, Руж’є, миш’як).

Якщо букви Б, Л, В, м, ф, к, ж Разом із наступними я. Ю. є Позначають напівпом’якшені звуки (в російських власних назвах і словах іншомовного походження), то апостроф не пишеться (Пясецький, бюджет, кювет).

В’юн, плем’я, сузір’я, пір’їна, від’їзд, роз’яснення, двоярусний, Лук’янець, миш’як, морквяний, ЦВЯШОК, арф’яр, порядок, Рюмін, бюро, Помяловський, Стеф’юк.

323. І. Спишіть, вставляючи, де потрібно, замість крапок пропущені букви і апостроф. Проведіть взаємоперевірку з то

варишем по парті.

Е..зам..надійний, р..ю..зак, лю..с..кіст… прислі-в..я, ле.-кий, праи-.овнтий, Ізмаїл..с..кий, під..ярем-

Ний, кі-.ті, Вас..чин, жираф..ячий, з..л..нес..н..кий, кос.-ба, мавп..ячий, медал..он, верф..ю, я..би, 6іл..ці, роз..ятрити, дж..гіт, Фюзеляж, Сте..ка, кр..вавий, ‘ Дом..н..щик, В..ЯТИЧІ, довір..я, дитин..чин, Різ..б. лр, Ад..ютант, бер..з..нь, квІтон..ці> Барб..юс, роз..ясн..ня, фу..бол, Лук..янчук, пон..чик, Підв. млити, В..хо-ват..л..чин, торф..яний.

II. Зробіть (письмово) фонетичний розбір виділених слів.

324. І. Прочитайте мовчки текст. Визначте його основну думку. Доберіть заголовок. Поставте запитання до кожного абзацу.

Мабуть, кожна дівчинка пміс плести віночок — із жовтих сонечок-кульбаб, із кленових листочків — короною чи просто з’єднати в барвисте коло лісові й лугові квіти.

Плести віночки — то ціла наука і дійство.

До віночка прив’язують стрічки, робити це треба уміти і символи їхні знати. Скажімо, першою у віночку

— посередині — в’яжуть світло-коричневу стрічку, символ землі-годувальниці. Пообіч від коричневої — жовті стрічки — символ сонця, за ними — світло-зелені — символ краси І молодості. Потім голубі, сині — символи неба І води, що дають силу і здоров’я, далі — оранжеву

— символ хліба, фіолетову — символ мудрості людини, малинову — символ душевності, щирості, рожеві — символ достатку. В’язали по строю й білу стрічечку, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом. На лівому кінці вишивали сонце, а на правому — місяць.

Люди вірили у силу стрічок. Стрічки берегли волосся од чужих очей,— відмірювали їх за довжиною дівочої коси.

Коли дівчинка росла сиротою, то в косу вона вплітала голубі стрічки. І люди при зустрічі обдаровували дівчинку хлібом, грішми, тканиною, одягом. Бажали їй стати щасливою та багатою.

Бездітні люди прохали стати їм за доньку. А дівчинка за повагу таку дарувала тим людям стрічку з віночка чи вишиту хустинку, в якій носила насіння любистку (3 журналу).

II. Випишіть слова з орфограмами «Знак м’якшення» і «Апостроф». Позначте і поясніть їх.

III. Назвіть складнопідрядні речення. Визначте їх вид.

IV. Наші прабабусі знали різні секрети: які квітки вплітати, коли і як зберігати їх у вінках. Може, ваші бабусі знають рецепт, за яким квіти замочували у рослинних соках, аби довший час були свіжими? Розпитайте їх. Якщо дізнаєтесь, то запишіть.