Ідеальна пора року поета — весна
Саме весні, а точніше тим почуттям, які народжує в душі людини ця пора року присвячена вірша «Цей ранок, радість ця…» (приблизно 1881 р.)
Вірш складається із трьох строф і являє собою одну складну пропозицію, тому воно читається на одному подиху. Кожна строфа й навіть кожний рядок являють собою емоційну радісну картину:
Цей ранок, радість ця,
Ця міць і дня й світла,
Цей синій звід
Цей лемент і низки,
Ці зграї, ці птахи
Цей говір вод
У вірші немає жодного дієслова й майже немає прикметників, а значить і епітетів, але проте вірші незвичайно виразно. Така виразність досягається завдяки великій кількості анафор. Повторюючись на початку кожного рядка займенника це, цей, ці одержують значне емоційне навантаження й підсилюють паралелізм будови кожної пропозиції і його виразність, у результаті чого виходить, що кожне вираження — картина:
Ці верби й берези,
Ці краплі — ці сльози,
Цей пух — не лист,
Ці гори, ці доли,
Ці мошки, ці бджоли,
Цей язик і свист
У цьому вірші відбитий духовний мир ліричного героя, що живе в гармонії із природою. Про те, що «це все — весна» сказано в останньому рядку. Емоційність, радість, передана в кожному рядку не залишають і тіні сумніву, що мова йде саме про цей час року
Дивна особливість цього вірша складається ще в тім, що поет пише, з одного боку, про те, що давно всі знають і при цьому не прагне до створення нових поетичних слів, у вірші традиційні «атрибути» весни: ранок, радість, синій звід, говір вод, зорі, ніч без сну, але, з іншого боку, — цими «звичайними» словами створюється дивна по красі картина:
Ці зорі без затменья,
Цей подих нічний селенья,
Ця ніч без сну,
Ця імла й жар постелі,
Цей дріб і ці трелі,
Це все — весна
Вірш « Цей ранок, радість ця…», як і багато інших віршів Фета дуже музично, у цьому теж відбилася майстерність поета як тонкого лірика, недарма П. И. Чайковський сказала, що Фету « дано владу торкатися таких струн нашої душі, які недоступні художникам, хоча б і сильним, але обмеженим межами слова…»