virsh a a feta shhe vesni zapashnoi mlist fet a a - Шкільний Всесвіт

Вірш «Ще весни запашної млість…» було написано в 1854 році вже відомим поетом, визнаним майстром пейзажної лірики. Автор малює картину тільки весни, що зароджується, скоріше, її передчуття:

Ще весни запашної млість

До нас не встигла низойти,

Ще яри повні сніги,

Ще зарозвівайся гримить віз

На замороженому шляху

Вірш невеликий по обсязі — у ньому всього три пятистрочные строфи. Дві з них композиційно продовжують один одного, підкреслюючи зимові прикмети навколишнього пейзажу. Сонце гріє «тільки — но опівдні», ще прозорі й голі дерева, «і соловей ще не сміє зайняти в смородинному кущі» — не прийшов ще його час. Але третя строфа представляє собою антитезу двом попередньої, і в ній — те і є головна думка поета, що тонко почуває прийдешнє пробудження природи:

Але возрожденья звістка живаючи

Уж є в пролітних журавлях,

И, їхніми очами проводжаючи,

Коштує красуня степова

З рум’янцем сизим на щоках

Відчуття відродження природи витає в повітрі, воно передається людині й проектується автором безпосередньо на людину — степову красуню, по собі чувствующую холод, але мрійливо, що очікує весну, як очікує її й вся природа. Ця замальовка живої картини передає одну невловиму мить, за допомогою використовуваних автором художніх засобів створюючи яскраве емоційне враження. Цієї мети, як завжди в автора, служать епітети («запашна весна», «заморожений шлях», «пролітні журавлі»). Більшу роль у цьому випадку грає синтаксичний паралелізм, підлеглий, як уже було сказано, композиційному задуму настрою добутку

У перших двох строфах це повтори, як окремих слів («ще»), так і обраної автором синтаксичної моделі. Третя строфа, як антитеза, починається із союзу «але» і є виразним засобом передачі авторської ідеї, підлеглим загальної мети. Створення напружено — емоційної картини природи, передача тонкого, майже невловимого почуття ліричного героя, його радості, трепетної новизни відчуття — от риси, що відрізняють пейзажну лірику Фета й дають йому право називатися тонким художником природи, натхненним майстром поетичної творчості