velesovaya kniga sama davnya literaturno istorichna viznachna pam yatka najdavnishix slov yan tvoru po rosijskij movi - Шкільний Всесвіт

«Велесовая книга» — унікальна й незвичайна знахідка для читачів. Правда, за рубежем фахівці й аматори міркують над загадковою книгою з «дощечок» уже піввіку

Якщо цей язичеський літопис історії Русі справжня, а не митецька підробка, те перед нами відкривається ціла сторінка непізнаного з життя наших предків. Виявляється, Русь ІХ в. була не варварською країною, а культурної, котра цікавилася минулим і знала його. Існувала там ще до прийняття християнства своя писемність. Релігія — світл і гуманістична: русяві не вважали себе виробом бога, його речами, а мислили себе його нащадками, онуками Даждьбога. Не було навіть поняття пекла

На відміну від відомих літописів, «Велесовая книга» — не опис князювань, а скоріше збірник релігійно повчального змісту. Дуже поважали русяві своїх дідів і прадідів, тому розповідали про їхні діяння. На прикладі їхнього життя затверджували необхідність єднання, любові до батьківщини, віри у своїх богів, які допомагали в боротьбі сврагами.

Сказання про богів Велесі, Перуні, Свароге, Даждьбоге, Хорса, Яріла, про Дніпро, Дон і нашу землю обкутані щирістю й поетичністю народного світогляду. От як про край найдавніших слов’ян написано на четвертій дощечці: сини Ория відправляються в землі, де течуть «мед і молоко». На шістнадцятій дощечці написано про дуже широкий раї — ріці, що тече до моря. Це про Дніпро. На п’ятнадцятій сторінці «дерев’яної книги» оспівані перемоги праведного Кия й Києва — Граду

На одній дощечці є такі слова: «А греки, хотіли охрестити нас, щоб ми забули своїх богів, сподівалися, що таким способом вони звернуть нас до себе й зроблять із нас невільників». Значна частина дослідників, посилаючись на ці слова, уважають, що «Велесовая книга» — це оборона віри предків, це — клич на захист древніх духовних святинь

Русам доводилося багато воювати, щоб не потрапити в рабство. Вони показували велику мужність у боротьбі, терплячість і наполегливість. «І була та боротьба й битва більша тридцять років, — пишеться на сьомій дощечці. — И римляне, знаючи, які ми відважні, коли боремося за життя, залишили нас. Так і греки хотіли скорити нас, і ті дали нам спокій».

И ще є одна приваблива думка в цій книзі: краще торгувати, чим воювати

«Велесовая книга» дає своїм читачам не тільки знання з історії, але й приносить естетична насолода поетичними образами Птаха — Матері, Матері — слави, і іншими, символічними й метафоричними висловленнями, патріотичною наснагою. Таємниці «дощечок» ще очікують своїх дослідників