23 - Шкільний Всесвіт

А

Б

В

Г

Д

5

X

6

X

7

X

8

X

9

X

10

X

11

X

12

X

13

X

14

X

15

X

16

X

17

X

18

X

19

X

20

X

21

X

1

2

3

4.

22

Б

Д

Г

В

23

В

Д

Г

А

24

Б

Г

Д

А

25

Г

Д

А

Б

Свого брата Андрія. А коли перед смертю Андрій нагадує братові слова батька: «Тому роду немає переводу, де брати милують згоду», — Оверко відповідає: «Рід — це основа, а найперше – держава, а коли ти на державу важиш, тоді і рід хай плаче, тоді брат брата зарубає, он як!». Це перше коло страшних ви­ пробувань, що випали на долю братів, описано надзвичайно

драматично й гостро. .-..”.■! І

Незабаром сюжет іде другим колом: Оверко стоїть перед сво­їм ворогом ^-братом Панасом і проклинає свого брата-вбивцю так само, як нещодавно прокляв його Андрій. Земля, здається, здригнулася, коли Оверкова смерть вилетіла з Панасового мау­зера. Гріх братовбивства знову повторюється, і це подвійне коло своєю страшною правдивістю вражає читача. Досягає цього письменник особливою манерою письма. В одному реченні оживає неспокійна трагічна епоха, стрімкі події бою. Лаконізм, висока метафоричність, каскад однорідних сурядних речень створюють це враження. Перше речення — це своєрідний камер­тон, який задає тон усій розповіді про подвійне коло людських страждань: саме тут звучать високі, напружені, трагічні ноти.

Зустріч махновців з Червоною армію теж завершується вбив­ством. Правда, цього разу Панас сам убиває себе. Такий кінець новели є логічним завершенням розповіді автора про страшні події громадянської війни, про великі випробування й страж­дання, які випали на долю людей. •