А |
Б |
В |
Г |
Д |
|
5 |
X |
||||
6 |
X |
||||
7 |
X |
||||
8 |
X |
||||
9 |
X |
||||
10 |
X |
||||
11 |
X |
||||
12 |
X |
||||
13 |
X |
||||
14 |
X |
||||
15 |
X |
||||
16 |
X |
||||
17 |
X |
||||
18 |
X |
||||
19 |
X |
||||
20 |
X |
||||
21 |
X |
1 |
2 |
3 |
4. |
|
22 |
Б |
Д |
Г |
В |
23 |
В |
Д |
Г |
А |
24 |
Б |
Г |
Д |
А |
25 |
Г |
Д |
А |
Б |
Свого брата Андрія. А коли перед смертю Андрій нагадує братові слова батька: «Тому роду немає переводу, де брати милують згоду», — Оверко відповідає: «Рід — це основа, а найперше – держава, а коли ти на державу важиш, тоді і рід хай плаче, тоді брат брата зарубає, он як!». Це перше коло страшних ви пробувань, що випали на долю братів, описано надзвичайно
драматично й гостро. .-..”.■! І
Незабаром сюжет іде другим колом: Оверко стоїть перед своїм ворогом ^-братом Панасом і проклинає свого брата-вбивцю так само, як нещодавно прокляв його Андрій. Земля, здається, здригнулася, коли Оверкова смерть вилетіла з Панасового маузера. Гріх братовбивства знову повторюється, і це подвійне коло своєю страшною правдивістю вражає читача. Досягає цього письменник особливою манерою письма. В одному реченні оживає неспокійна трагічна епоха, стрімкі події бою. Лаконізм, висока метафоричність, каскад однорідних сурядних речень створюють це враження. Перше речення — це своєрідний камертон, який задає тон усій розповіді про подвійне коло людських страждань: саме тут звучать високі, напружені, трагічні ноти.
Зустріч махновців з Червоною армію теж завершується вбивством. Правда, цього разу Панас сам убиває себе. Такий кінець новели є логічним завершенням розповіді автора про страшні події громадянської війни, про великі випробування й страждання, які випали на долю людей. •