91 - Шкільний Всесвіт

Наша культура дуже багата цікавими давніми традиціями. На жаль, в останні часи ми спостерігаємо, як вони віддаляються від нас дедалі більше. Мені це дуже прикро. Звичайно, неможливо дотримуватись абсолютно всіх споконвічних традицій, але серед них є ті, яких ніяк не можна ігнорувати.

З давніх-давен українська родина на сніданок й вечерю збиралась разом за одним столом, де обговорювались і вирішувались нагальні родинні проблеми. Таку традицію, на мій погляд, необхідно заново відродити. Так, можна поїсти одному, і від цього їжа не стане менш смачною, але зайвий раз побути в сімейному колі для кожного буде набагато цікавіше.

Українці завжди відзначалися особливою гостинністю. Недаремно в народі зустрічали гостей «хлібом-сіллю», тим самим виражаючи своє шанобливе відношення до них.

У наш час високорозвиненої цивілізації ми трішки підзабули цей народний звичай, а стосунки між людьми дещо відійшли на другий план. І неправильно, оскільки завжди приємно зустрітися зі старими друзями й пригостити їх найсмачнішим.

Читаючи твори українських класиків, я часто звертав увагу на шанобливе ставлення дітей до своїх батьків і взагалі до людей похилого віку. Зараз це зустрічається дуже рідко, а нахабне, зневажливе відношення до старших поступово переростає скоріше в норму поведінки, ніж у виняток.

Є багато традицій української культури, які можна й треба наслідувати. Вони роблять людину кращою, наповнюють її життя віковічною мудрістю і духовністю.