tvorchist antona pavlovicha chexova chexov anton - Шкільний Всесвіт

Антон Павлович Чехов є одним з найбільших російських письменників — белитристов дев’ятнадцятого століття. Він знаменитий оригінальним родом літературних творів — маленьких стислих нарисів (майже уривків), що так сильно залягають у душу вїх, що прочитали. Ця своєрідна граціозна форма надання інформації повністю задовольняла вимогою читачів того часу, і в нинішній час має успіх у читаючої публіки. За свою творчу діяльність, що ознаменувалася публікацією п’єси без назви «Бездоглядність» у тисяча вісімсот сімдесят сьомому року аж до самої кончини він написав більше шістсот п’ятнадцяти розповідей, чотири найвідоміших п’єси «Три сестри», «Вишневий сад», «Чайку», «Дядько Ваня», шляхові нариси (із Сибіру, Острів Сахалін), вірша, статті, записні книжки й іншу публіцистику

Антон Павлович Чехов протягом свого життя дуже багато подорожував і все побачене він намагався зобразити у своїй творчості, не занадто різко при цьому обозначивая суспільну тенденцію, більше наголошуючи на ледь уловимих оком дріб’язках. Саме дріб’язку, що вислизають від більшості людей, але як ніщо інше характеризующие сутність самого описуваного предмета, народжують емоції, що приводять у дію кожного людини

Вся творчість А. П.Чехова пронизано подібно творчості Тургенєва й Лева Толстого пронизано величезною любов’ю до роду людському й природі, що виступає не як тло, а є частиною людського життя. Для опису своїх героїв, їхніх характерів Чехов використовує яскраві, вигадливі акварельні фарби з метою максимального зосередження уваги читача на описуваній персоні, що провокує ефект якогось споріднення з персонажем, переживанням за нього долю

Творчість Чехова торкає своєю задушевністю й уривчастістю. Закінчивши читання кожного з добутків А. П.Чехова зароджується емоція, що має право на існування поза залежністю від того чи подобається вона навколишньої. Всі його розповіді відрізняються якоюсь незавершеністю й подвійністю можливого подальшого розвитку подій, пов’язаних з героєм, що припускає додумывание прочитаного вже самим читачем. Завдяки цій особливості написання, Чехов як би ненав’язливо змушує суспільство задуматися над змістом життя

Зокрема, у розповіді Чехова «Наречена» автор, показуючи нікчемне обивательське життя провінційних персонажів і протиставляючи їй Сашка, що приїхав погостювати, через міркування головної героїні Надюши, приводить читача до думки про необхідність корінної перебудови життя суспільства. Головна героїня Надюша здійснює надію Сашка й залишає провінцію, тому як душу її прагне до незвіданих далечіней, вивчати цей дивний мир і приносити користь суспільству