tvir pro mamu tvoru na vilnu temu - Шкільний Всесвіт

Мама! У цьому слові, у цьому призначенні жінки природа втілила найвищий свій ідеал. Ще в дохристиянські часи люди вірили, що існують сили, які охороняють сімейне вогнище від злих парфумів, від яких залежить спокій і добробут у будинку. Улюбленою охоронницею сімейного вогнища в наших далеких предків була богиня Мокоша, або, як її ще називали, — богиня Берегиня. Яке поетичне, яке тонке ім’я. Та, котра береже житло, оберігає від невірного кроку, від напасті й зла. Ми знаємо її. Прокидаючись ранком, наспіх ковтаємо їжу, приготовлену її руками, і біжимо в школу, часто забуваючи подякувати їй. Засипаючи ввечері, бачимо над собою її лагідні очі. Забуваємо іноді сказати тим очам слова любові або навіть коротке «Добраніч». Ми знаємо її! Ту Берегиню, що ніколи не жадає від нас ніяких жертв, а сама заради нас жертвує всім — навіть життям! Ім’я цієї богині — Мати

У всіх народів пошана до матері був таким же священним почуттям, як і любов до Вітчизни. Мати дає життя. А без Вітчизни — ми сироти. І перед ними в нас один загальний обов’язок — любити, поважати, берегти. Мати й дитя — прекраснейший образ із людської історії. Народні легенди, балади розповідають про матір, що не замислюючись віддає своє життя за щастя дитини

Із древніх часів у всіх народів існував культ Матері. Особливим епітетом обкутаний цей культ у християнстві. Образ Божої Матері начебто увібрав у себе всю радість і сум, всі втіхи й болю материнства, став прикладом материнської вірності й самозречення, тої сили духу, що у важку годину може виявити лише материнське серце. І разом з тим став покривом материнства й дитинства, символом надії на добро й щастя

Ніжне, любовне відношення до матері знайшло відображення у великій кількості звертань до неї: мама, матінка, ненька, ненька, мамуся. І скільки б тобі не було років — п’ять або п’ятдесят, — тобі завжди потрібна мати, її пещення, її погляд. Чим більше твоя любов до матері, тим світліше й спокійніше її життя

Яка ж дивна доля жінки в історії людства. І справді, її те піднімали до небес, називали Мадонною або Прекрасною Дамою, то принижували, називаючи істотою нижчого сорту. Українській жінці повезло, їй ніколи не треба було доводити своєї рівності із чоловіками, адже вона завжди могла постояти за себе, за своє достоїнство. Рівноправність чоловіка й жінки — це частина українського менталітету. Жінка — Учитель, жінка — лікар, жінка — інженер, з — зараз цим нікого не здивувати. Отже, для нас, жінок, відкриті нові можливості, нові простори для здійснень

Я — дівчина, майбутня жінка. Про що я мрію? Ох і багато цих мріянь! Але сам головне — хочеться бути гідною тих жінок — українок, імена яких навічно відбиті в історії України. Це й Леся Українка, і Ольга Кобылянская, і Марія Заньковецкая, і Ліна Костенко…

Після шкільного років ми станемо на порозі самостійного життя. Настане час визначити свої смаки й обрати одну з доріг, на якій би можна було повніше себе реалізувати. Нелегко вибрати спеціальність. На сьогоднішній день налічується біля чотирьох тисяч різноманітних професій. А треба обрати ту, котра приносила б людині задоволення від роботи й користь людям. Я б хотіла присвятити своє життя людям. Віддати людям свій талант, свої знання, своя наснага, хоча остаточно я ще не визначилася зі своєю майбутньою професією. У мене ще їсти час подумати, адже цей надзвичайно нелегке питання. І так хочеться не помилитися…

Людина народжується чистим, як білий лист паперу. На цьому листі життя пише багато чудового й не дуже. Треба докладати неймовірних зусиль, щоб запису твоєї душі були гідні поваги. І тут немає ніякої різниці: юнак ти або дівчина. З дитинства батьки, бабусі, дідусі вчать нас бути добрими й слухняними. Вихователі в дитячому садку й учителі в школі вчать нас бути добрими, чесними, кмітливими, розумними. Всіх однаково вчать: і хлопців, і дівчин. Стаючи дорослими, ми повинні вирішувати для себе як розпізнати добро й зло. Повинні жити по нашими принципами. І все — таки перед дівчинами лежить більша відповідальність. Адже кожна дівчина в майбутньому буде не тільки вчителем, лікарем, юристом, економістом, дизайнером, але й дружиною й матір’ю. І тому повинна піклуватися не тільки про своє майбутнє, а й про майбутнє своєї родини, своїх дітей, а виходить, про майбутнє своєї країни, своєї націй, усього людства. А це дуже більша відповідальність! І кому ж як не жінкам взяти на себе цей тягар! Почесний і священний тягар відповідальності за майбутнє прийдешніх поколінь!

Астрологи сьогодні свідчать, що Земля вступає в еру Великої жіночності. Жінка повинна сама піднятися духовно, щоб повести за собою. Завжди коштують поруч слова: жінка — мати, жінка — сестра, жінка — дружина, улюблена, єдина… Саме вона повинна завжди й у всім подавати приклад моральності, добра, вірності, терпінню, любові. Любові до Батьківщини, любові до навколишньої, любові до рідного. Тому що саме в любові сила людини. Наше життя прекрасне, тому що саме життя — це вже чудо. Недарма геніальний Моцарт у свій час сказав: «Життя — це завжди посмішка, навіть коли по особі течуть сльози». І кому ж як не жінці нести в наше життя цей божественний вогонь любові — щодня, щомиті й у всім