tvir po prisliv yu nerobstvo mati vsix porokiv prisliv ya - Шкільний Всесвіт

Порок, порочне існування — із чого все починається? Кожна людина приходить на землю у світлому ореолі майбутніх можливостей для вдосконалення, зі своїми задатками. Потрапляючи в працьовите сімейне середовище, під впливом гарного виховання, воно поступово розвиває свої кращі моральні якості, учиться, трудиться, маючи в обріз вільного часу

Не завжди, звичайно, обставини складаються в такому позитивному плані. Часто в непоганій родині, з більшими матеріальними можливостями, виростає егоїст, ледар з порочними похилостями

Тлумачний словник Даля, широко визначаючи значення слова «порок», приводить гостре лаконічне виречення: «Дармоїдство джерело пороків». Від нудьги, байдикування й лізуть дурні думки в голову, а думка, як відомо, керує нашими діями

Як наслідок, людина попадає в мережі неправди, обману, злодійства, намагаючись сховати основний низинний потяг — тягу до випивки, наркотикам, рулетці й прочим надмірностям. І от син, або дочка, замість того, щоб скористатися матеріальними можливостями родини й одержати престижне утворення, роботу, пропадає в колі таких же ледарів, що знищують своє життя, що приносять горе своїм близьким. Добре ще, якщо родина вчасно спохватиться й зможе допомогти заплутавшему.

Але бувають і зовсім інші, протилежні варіанти, життя так різноманітне. У далеко не благополучній родині, з пороками пияцтва й дармоїдства, виростає дитина зовсім іншого складу. Він приречений іти проти плину — все життя боротися з поганими нахилами близьких людей, виростаючи відповідальною роботящою людиною. Він — щирий дарунок для родини

Такі типові випадки й проявляють основного ворога в розвитку людства: неробство, лінощі послабляють і вимотують людини фізично й морально. Не будемо затверджувати, що ці прояви властиві тільки підростаючому поколінню. Скільки людей старшого, уже пенсійного віку, животіють за невартими заняттями, поповнюючи своїм існуванням рать знедолених, негідних до правильного еволюційного розвитку людей

Лінь, неробство йдуть під руку, збільшуючи одна іншу. Згадаємо непоганого, але погрязшего в ліні героя роману Гончарова — Обломова.

А життя прийдешня привабливе стількома чудесами прогресу, що розвивається, і гуманних людських відносин. Але хіба все це їм, невігласам від неробства, цікаво? Ці безвладні, занепалі люди — докір всьому нашому суспільству