tvir po kartini yuona svyatkovij den yuon kostyantin - Шкільний Всесвіт

Раннього К. Ф.Юона нерідко порівнюють із Моне, тому що його художні полотна цього періоду просочені імпресіонізмом. При цьому художник уводив у свої картини й абсолютно реалістичні елементи. Яскравим прикладом такої еклектики є його картина «Святковий день», написана в 1903 році й стосовна до ранньої творчості художника

Перед нами — замальовка міського пейзажу весняним днем. День незвичайний тим, що він — святковий. Оскільки городяни не несуть ні кошиків, як на Великдень, ні гілочок верби, як на Вербне воскресіння, виходить, це більше схоже на Благовещение Пресвятої Богородиці. Це свято традиційно відзначається 7 квітня (25 березня по старому стилі). Саме в цей день Діву Марію возвестили благою звісткою про зачаття й про народження Нею Богомладенца Христа.

На картині велично піднімається великий храм — це Успенський собор Троїце — Сергієвої лаври. До нього з усіх боків, як струмочки в більшу ріку, стікаються парафіяни. Хтось уже відстояв службу і йде додому, а хтось ще неквапливо розмовляє зі знайомими. От убогий жебрак просить милостиню, а от чоловік коштує в огорожі й чекає когось

Віддаючи данину імпресіонізму, лінії на картині нечіткі, живі, тому все на полотні начебто б колишеться або пливе. Складається враження, що це весняне святкове повітря надало руху й деревам, і людей. Тільки стіни великого собору коштують величаво й нерухомо. Але імпресіоністські нотки помітні й у ньому — стіни храму не білі, а блакитнувато^ — зелені, начебто в них відбиваються блакитне піднебіння й зелень, що зароджується, на деревах

Як і на інших полотнах К. Ф.Юона, на «Святковому дні» багато світла й повітря. Саме ці стихії підтримують сюжетну тему полотна — церковного свята. Для провінційного містечка, де життя тече розмірено й одноманітно, такі свята вносять пожвавлення у звичну монотонність будня. Відчуття свята художникові на цьому полотні вдалося передати надзвичайно ніжно, витончено й лірично. Саме тому «Святковий день» є однієї їх самих коштовних картин К. Ф.Юона.