tvir po kartini v d polyenova zaroslij stavok polyenov vasil - Шкільний Всесвіт

Є картини, які з фотографічною точністю передають всю красу й пишноту традиційної російської природи. До них з повним правом можна віднести полотно В. Д.Полєнова «Зарослий ставок».

Перед нами — надзвичайно гарний куточок природи: старий ставок, розкидисті дерева, зарості чагарнику й очерету, луг з ромашками й мальвами, ослін для відпочинку. Все дихає спокоєм і благодаттю, навіть здається, що ні листочок, ні травинка не шелохнутся. Лише легка гра променів світла й притаившийся серед густих дерев тіні дозволяє вловити стан природи, відчути її спокійний і розміряний ритм

Композиційний центр картини відданий старому ставку. Можливо, ніколи це була жвава водойма, що користується популярністю, про що свідчать побудовані до нього дерев’яні мостки й витоптана в траві стежка. Але ставок уже давно заріс очеретом і лататтями

И хоча в ньому, швидше за все, не варто купатися, він однаково вабить своєю прохолоддю й красою: недарма на задньому плані картини — на ослоні в ставка, у тіні дерев — сидить витончена жіноча фігурка. Її навіть не відразу можна помітити — настільки вона намагається стати частиною цього пейзажу, щоб нічим не порушувати його цілісну — гармонічну картину

Художник з особливою точністю виписує передній план картини — сам ставок, луг перед ним — використовуючи найтонші нюанси зеленого цвіту. Яскрава, соковита зелень, підсвічена променями сонця, смарагдова зелень ставка, глибокі відбиття у воді, приглушений цвіт листя — все це різноманіття зеленої гами побудовано на найтонших переходах від світла ктени.

Таким чином, зелена колористика картини теж працює на створення в глядача відчуття спокою, тиші, гармонії. Латаття й очерета на ставку як би теж застигли в безмовності. Здається, що повинне відбутися щось містичн і екстраординарне, щоб порушити це умиротворення, яким насолоджується лірична героїня картини, що відпочиває на ослоні й читає книзі

Саме до такого ставка хочеться прийти, щоб отрешиться від суєти й тривог щоденності, подумати про вічний, злитися із природою, перейнятися її величчю й зачаруванням і віддати належне генієві художника, що сумели все це втілити на своєму полотні