tvir po kartini shishkina sosni osvitleni soncem shishkin ivan - Шкільний Всесвіт

Картину «Сосни, освітлені сонцем» И. И. Шишкін написав в 1886 році. Даний період був для художника особливо плідним, оскільки він багато трудився над етюдами, намагаючись знайти правильні шляхи для рішення найбільш складних завдань, які йому підготувала живопис

Деякі великі пейзажі художника очевидно переросли рамки нашої шкільної уяви й сьогодні ми їх сприймаємо як цілком завершені етюдні роботи, добре осмислені по своїй композиції. Природно, до таких добутків і ставиться полотно «Сосни, освітлені сонцем».

У картині «Сосни, освітлені сонцем» художник поставив на перше місце спробу відтворення загальної атмосфери пейзажу. І не зрячи, адже результат виявився прекрасним — добуток підкуповує глядача досить незвичайним, яскравим і свіжим колірним рішенням, задушевністю й переконливістю

На картині ми бачимо, як ласкаве сонце доторкається до прямих стовбурів дерев. Живописець передав всю красу потужних високих сосон. Художник спеціально «зрізав» їхньої верхівки рамою, щоб створити відчуття величі й розкоші дерев, яким начебто не вистачає місця на цьому полотні

Пейзаж надихає глядача своєю безпосередністю. Кожне дерево тут індивідуально й по — своєму красиво, і в кожному — невичерпний запас життєвої сили й енергії. Дивишся на картину й відчувається смолистий аромат соснових стовбурів, начебто б сам ідеш по лісі, відчуваєш, що от — от під ногами хрусне соснова шишка. Ти любуєшся й впиваєшся його величною красою…

Всі деталі картини — і кора дерев, і хвоя, і кустики соковитої зеленої трави на сухій землі — художник написав самим ретельним образом, з великою життєвою переконливістю й любов’ю кприроде.

Життя лісу розвертається в цьому пейзажі дуже природно й правдиво. Тому, ми можемо запросто «розчинитися» в атмосфері картини. Легко представити, що ми йдемо по сосновому борі, почуваємо дотик до щоки теплого сонячного променя, відчуваємо під ногами соснову колючу шишку й вдихаємо запашний захід смоли…

Дуже багато тепла й світла випромінює ця картина. Вона нагодована запашним заходом сосон, ароматом квітів і трав, якоюсь радісною посмішкою яскравого літнього дня. Даний пейзаж залучає не стільки лінійною композицією, скільки гармонією фарб і світла