У черговий раз свою трепетну й ніжну любов до російського лісу художник Іван Шишкін демонструє своїм шанувальникам на картині «Дуби».
У ясний, сонячний день перед глядачем з’являються могутні, розкидисті вікові дуби. Їхня сила й міць відчувається майже фізично. Єдність і цілісність природи зобразив автор на полотні
Світлотіні так грамотно розподілені по полотну, що створюється враження реальності що відбуває. І світло, і природа, і саме повітря об’єдналися, ми начебто коштуємо в цьому чистому лісі й вдихаємо його пряні аромати
Перед нами рідна природа, з її багатим умістам. Хочеться назвати Шишкіна живописцем — реалістом, настільки натурально все, що він зобразив на полотні. Сила цього художника в тім, що він прищеплює любов до російського лісу, тому що неможливо залишитися байдужим, дивлячись на нього полотна
Відомо, що картина «Дуби» писалася художником у старому парку, розташованому на узбережжя Фінської затоки, недалеко від Петербурга. Натура дуже точно перенесена на полотно. У цьому й великому таланті художника, і вся його безмежна любов клесу.
Вікові дуби не кокетують, а спокійно й упевнено демонструють усім свою могутню силу, немов росіяни богатирі, охороняють спокій місця, де народилися й виросли. Таким чином, Шишкін учить нас любити не тільки природу, але й свою малу батьківщину, і велику Росію, так художник прищеплює всім гордість за могутню країну, у якій ми живемо. Своїм відношенням до російського лісу, Шишкін розвиває національну тему, призиває кпатриотизму.
Глибокий зміст картини «Дуби». Кожного вона змушує задуматися про своєму, а та вузенька стежка, по якій прогулюються люди показує, як незначні ми в загальному ладі природи. Ми, як це багате різнотрав’я, що зображено на полотні. У порівнянні з дубами, люди — це всього лише билини
Скількох з нас пережили й переживуть ці дерева, але немає в них снобізму й зарозумілості, вони уверенны й спокійні. Немає в них тої спраги урвати й захопити побільше на шкоду іншим
Тільки людина здатна по — варварськи знищувати те, що його оточує. Давайте задумаємося про це, зрозуміємо, нарешті, свою незначність, почнемо любити й поважати те, що дає нам мати^ — матір — природа — мати. До цього призиває й цьому вчить нас прекрасний художник і людина Іван Шишкін