tvir po kartini savrasova putivec savrasov oleksij - Шкільний Всесвіт

Дана картина незвичайна сама по собі, незважаючи на проста назва. Саврасов дуже тонкий художник і майстер своєї справи. На картині «Путівець» автор зміг зобразити якийсь шарм, наснагу й чого — те незвичайного. Для створення ілюзії художник включив тільки темні тони, які нагадують про щось суворому, грізному

Картина створювалася в 1873 році. Спочатку не було доступу до суспільного огляду публіки даної картини. Саврасов не хотів показувати свій твір мистецтва глядачам і подарував її своєму другові сподвижникові И. Прянишникову. Картина вийшла у світло тільки в 1983 році й зробила справжній фурор публіки

Не зрячи автор вибрав простий мотив. Він показав аматорам мистецтва образ природи після дощу. Все повітря буквально переповнене вологою. На передньому плані картини ми бачимо лише частину, розмитої дощем, дороги й праворуч частина лугу. Судячи з ясно — коричневого цвіту розмитої дороги, тут перебуває піщано — глиняний ґрунт. Так само злегка видні сліди від проїжджаючого транспорту. Якщо взяти назва даної картини за основу, то можна сказати що це і є та сама проселочная дорога, оточена житнім полем

На другий план картини автор помістив поле й кілька дерев, щоб показати глядачеві те, що тут живе тільки природа й саме вона панує над всім живим. Дорога не зображена прямо, а закруглюється в праву сторону, приховуючи від нас якийсь зміст. Це те, що є загадкою

Дерева злегка скуйовджені, трава колишеться, зверху насела більша хмара, що заповнює половину картини художника. Піднебіння зображене більше суворим. На ньому нависли важкі хмари. І лише злегка просвічує сонячний промінь, нагадуючи нам той час, коли тільки що була гроза

Саврасов взяв за основу образ природи. За допомогою квітів фарб він зобразив живий пейзаж проселочной дороги. Показав нам дорогу після дощу, взявши за основу ясно — коричневий і грязно — зелений цвіт. На дорозі видні лужицы від яких виходить світло сонця. На задньому плані картини ледь видна зелень. Складається образ неосяжного простору. І над цим простором нависли побілілі хмари. Так звичайно буває після дощу

Даній картині можна дати дві назви: 1) з однієї сторони «Після дощу», а з інший «Путівця» як образ дороги

На передньому плані картини, зверху, можна помітити проблиски блакитного піднебіння. Це свідчить про те, що незабаром будуть сонячно й хмари розійдуться. З одного боку, людина боїться грізної стихії, а з інший душу радується тому, що темень пройде й буде блакитне піднебіння

Мені ця картина дуже сподобалася, незважаючи на свій похмурий вид. Автор зумів передати образ природи. Він показав людині те, що він неспроможний над її стихії