tvir po kartini perova chayuvannya v mytishhax bilya moskvi perov vasil - Шкільний Всесвіт

Картина В. Г.Перова «Чаювання в Мытищах, біля Москви» являє собою рідку по жанрі сатиричний живопис. Назва полотна набудовує на ідилічний лад. Багато хто, напевно, відразу ж згадують легенду про те, як російська імператриця Катерина II по дорозі у Свято — Сергиеву Лавру вгамувала спрагу водою з мытищинских джерел

Так вода з Мытищ стала популярної, а питво сподіваючись із цієї води перетворилося в якийсь ритуал. Проте, сюжет чаювання В. Г.Перов у своїй картині використовує не для написання пасторальної ідилії. Зовсім навпаки — полотно стає викривальним докором суспільству того часу

За невеликим, але високим і міцним столом у саду п’є чай якийсь священнослужитель. Чи то він проходив мимо, чи те спеціально зайшов сюди на чай — невідомо. Але те, що його поява тут випадково, підтверджує вартий поруч зі столом його відкритий дорожній саквояж. За спиною священика коштує й п’є чай теж священнослужитель, але, судячи з більше скромного одягу й тому, що він не сидить зі старшим по сані поруч на лаві, — це може бути чернець. Але от до стола підходять двоє. Це — жебрачки: чоловік і хлопчик

Чоловік — колишній солдат, з милицею й без однієї ноги. На ньому — порвана шинель, один стоптанный і запилений солдатський чобіт. Але саме головне — на груди чоловіка приколений орден героя Кримської війни. Колишнього бравого солдата, а тепер нікому не потрібного, всіма кинутого інваліда супроводжує хлопчик

У порваному одязі, босоніж, з перекинутої через ліве плече торбинкою він теж робить жалюгідне враження. І якщо солдат простягає прохальну руку ближче до священика, то хлопчик коштує, потупивши погляд у землю, і лише робко стискає шапку вруках.

Соціальна драма підсилюється тим, що всі герої картини не статичні. Той же піп презирливо відвертається від прохальних. Дівчина, що прислужує за чаюванням, намагається відіпхнути від стола інваліда, але ж він коштує всього лише на одній нозі. Чернець коштує віддалік, п’є чай і робить вигляд, що все происходящее в стола його взагалі не стосується. Лише природа, що оточує цю непривабливу сцену, любовно виписана художником, оскільки вона однаково прихильна до всіх людей, незважаючи на їхні чини або заслуги