tvir po kartini feldmana batkivshhina feldman yakiv - Шкільний Всесвіт

Закінчилася Друга Світова війна. Спереду — віра у світле майбутнє, але люди, які служили батьківщині в ті нелегкі чотири роки війни у своїх снах знову й знову переживають події тих тяжких днів, хоча вже й зажили звичним мирним життям. Тема другий світової й дотепер не байдужна багатьом людям, особливо натурам творчим (письменникам, художникам і ін.), чому доказ їхнього добутку, у яких вони намагаються передати нелегку частку людей тої трагічної епохи

Так, у п’ятидесяті роки відомий художник, що сам пережив війну, Фельдман Володимир Петрович створив шедевр, що зветься «Батьківщина». Тема картини — солдатів, що вертається з війни додому, де його чекають близькі йому люди. Він іде по гарному полю й, щоб відпочити, притискається до дерева, що є символом рідний землишки, чарівній красуні — березі. Це дерево не раз снилося йому в самі тяжкі мінути на фронті, коли життя його висіла на волоску. От і зараз він обійняв його й не може удержати своє хвилювання перед зустріччю із близькими й рідними

Ще кілька сотень метрів і ти будинку. Рідне село спереду, уже видні вдома, і поля на які трудяться селяни. Але солдат дивиться стрімко нагору, як безустанно й чарівно біжать білосніжні хмари. Як же прекрасна рідна земля, що він не бачив чотири роки й тільки вірив, що побачить її ще коли — небудь,. Цю землю він ніколи не віддасть, і не продасть ні за які гроші. За неї він проливав свою кров, заради її він проганяв ворога на захід, до неї його душа рвалася всі ці нелегкі роки

И от довгоочікуваний час прийшло. Зовсім мало — мало й солдат зустріне своїх рідних детишек, обійме з усією сили улюблену женушку. Що з ними було все це час? Як вони жили без нього всі ці роки? Йому не вистачає подихи від хвилювання перед майбутньою зустріччю, кров скипає в серце, солдатів обійнявши березу, не може поворухнутися. Але, от, незабаром збудеться його заповітне мріяння, незабаром він дійде до рідного будинку й скаже Я отут! Я вижив! Я люблю тебе, моя прекрасна Батьківщина!