Картина Маурица Корнелиса Эшера, відомого голландського живописця — графіка, за назвою «Бельведер» ставиться до сюрреалістичним зображенням. Виконано полотно в жанрі капричіо, що занурює людини в архітектурну фантазію

В основному в картинах жанру капричіо зображували вигадані античні спорудження, нерідко — їхньої руїни. Тут же використовується стаффаж — введення в картину невеликих фігур людей або тварин, які не є основними об’єктами, але значно пожвавлюють загальну композицію добутку. Погляду глядача на передньому плані «Бельведера» представлений аркуш паперу, на якому проглядається креслення куба. У місцях, де грані геометричного об’єкта перетинаються, розташовані два кружки. На лаві сидить юнак. У його руках можна розглянути точно така ж абсурдна подоба куба, як і на лежачому поруч кресленні. Парубок повністю занурений у свої думки й роздуми, розглядаючи незбагненний для живого миру предмет

Перед ним розкривається тривимірний мир, у якому неможливо розглянути, яка із граней розташована спереду, яка за, — композиція відмінно передала цю реальність, що затягує. При цьому хлопець виражає, можна сказати, абсолютна байдужність до того, що за спиною його розкинуть бельведер, що побудований у такому ж зовсім абсурдному стилі. На полотні також присутнє фігура жінки. Дивлячись на неї, можна зробити висновок, що вона тільки збирається підніматися в бельведер по його сходам. Ця жінка є копією Эшера із триптиха «Сад земних насолод», що принадлежали кисті Ієроніма Босха.

Поруч із жінкою крокує чоловік. І якщо вони досягнуть площадки зверху, вони знову будуть перебувати під зовсім відкритим небом. Двом знову прийде проробити шлях усередину бельведера. При цьому, дивно, що присутньої немає зовсім ніякої справи до тої людини, ув’язненого, що оплакує свою важку долю, висуваючи голову в ґрати, між тюремними прутами. Мауриц Эшер народив на світло разом зі своїм «Бельведером» незліченна кількість загадок і таємниць. Картина, написана в 1958 році, дотепер змушує експертів, критиків і фахівців полемізувати навколо об’єктів, зображених на ній. І не дивно, — «Бельведер» — сюрреалістичний предмет, що має повне право змушувати глядача замислюватися над побаченим, копошитися в куточках свого мислення й робити самі абсурдні, як і сам «Бельведер», висновки