tvir po kartini dejneko majbutni lotchiki dejneko oleksandr - Шкільний Всесвіт

Із приходом літа, на душі завжди стає легко й весело. Довгоочікувані мрії, нарешті — те, починають збуватися. У сні раптом розсікаєш вітер, кинувшись уперед, на водних лижах. У похмурі й холодні дні завжди ввижаються шум хвиль, які б’ються оберег.

Захват і відчуття польоту настільки великі, що буває прикро просипатися. І погляд часто мимоволі зупиняється на календарі. Скільки там залишилося до літніх днів? Адже тоді будуть канікули, відпустка, буде море й багато людей. І ще таке ж нескінченний, як море, простір небесний. І цей простір дуже любив художник Олександр Дейнеко. Часто його картини нагадують олете.

И одна з таких його картин — «Майбутні льотчики». Написано вона великим художником, перед війною. Чисте небо ще безтурботно. Літаки літають мирно.… На березі ми бачимо три фігури. Незважаючи на те, що особи їх не видні, по зображенню спин, досить напружених, можна сказати, що діти слухають коментарі колишнього льотчика, про польоти його колег по штурвалі

Цілком може бути, що це тато із двома синами, старшим і молодшим. Льотчик хоче, щоб хлопці вибрали в майбутньому його професію. А потім відчували захват у повітрі й побачили всю красу неба

Море виглядає спокійно. Вода темна, із чорнуватим відливом. По гладі води пробігають білі гребені невисоких хвиль. Виступ скелі видніється праворуч. А на обрії — невеликий світлий кораблик. Ледве ближче зображений самолетик, а ще ближче — пролітає літак, про яке ведуть мову хлопці й льотчик

По тому, що на передньому плані зображені фігури людей, можна укласти, що в центрі картини саме люди, з їхніми думками й переживаннями. Те, що діти оголені, підкреслює їхню щиросердечну оголеність і чистоту перед миром. А все інше, як і одяг — удруге.

Небо не однотонне. У ньому втримується різноманіття відтінків і тонів. Висота неба підкреслена розташуванням гарних хмар. Фігури також не одноманітні. Кожна з них приковує погляд своєю унікальністю. Стають зрозумілі їхні інтереси й бажання

Талановита кисть великого майстра зобразила картину гранично ясно. Тут усе взаємозалежно й немає дріб’язків. І навіть свіжий вітерець, що обдуває тельця дітлахів і смикає волосся на головах, начебто відчувається. Фігура старшого із цієї трійці, показана з рішучістю, міцністю й силою. Такою людиною можна захопитися й довіритися йому. Кожна фігура виписана тонко й не повторюється. І хочеться побажати цим хлопцям, що все — таки свершилась їх мрія