tema ridnoi domivki v poezii yesenina yesenin sergij - Шкільний Всесвіт

Сергій Єсенін — великий російський поет. Головна й визначальна риса його поезії — народності. Йому не потрібно було читати про соціальні протиріччя села, йому не було потрібно шукати шлях до народу, вивчати й осягати його душу, тому що дитинство і юність він провів у рідному рязанському селі Константинове. Він своїми очами бачив убогість сільського життя, важка й непосильна сільська праця, позбавлення й умови, у яких жили й працювали селяни

З раннього дитинства рідна земля дала йому найбільше — народний погляд на життя, наділила народною мудрістю, він побачив добро й зло, щастя й нещастя. Пісні, повір’я, частівки, сказання, які він чув у дитинстві, стали основою й головним джерелом його творчості. Любов до рідної землі і її вічно прекрасній природі була вбрана Єсеніним з молоком матері. Природі, батьківщині й рідній домівці він присвятив більшу частину своїх добутків

У селі в ті роки було дуже важко. Селяни багато працювали, виконували непосильну роботу. У вірші «Коваль» поет описує важку роботу коваля в задушливій і похмурій кузні

«И важкий нестерпний жар» і «від шуму в голові коштує вигар». Нахиляючись до ковадла, воно безперервно махає руками так, що «мережею червоної розсипаючись, в’ються іскри в особи». Селяни дуже боялися посухи й, зітхаючи, молилися, щоб дощик полив їх жито

Особи курні, загорелы. Віка вигризла далечінь, И впилася в худе тіло Спасу лагідного засмучуйся

Та й у хатах «в’ється сажа над заслонкою» і «таргани лізуть у лаз». Дуже важко стає на душі, коли читаєш про реальне селянське життя. Поет говорить: «За важкою сохою ця частка дана».

Звичайно, селянам було важко, але хіба можна залишити без уваги опис сільських свят, сільських гулянок, картини казкової краси природи, красу людей праці. В одному з віршів поет описує недільний сільський базар:

Балагани, пні й коли, Карусельний пересвист…

Вечорами можна почути пісні гусляра, дремную пісню» рибалок, пісні дівчин. У селі «пахне яблуком і медом», гуде «на лугах веселий танок» і чутний дзвінкий «дівочий сміх». По дорозі «скакає скажена трійка на селище в хоровод». У дівчин — «червоної рюшкою по белу сарафан на поділі», гарні вишиті хустки, а в хлопців — червоні пояси й білі сувої

Проводячи своє життя серед природи, поет уважно вивчав все навколишнє: схід сонця, вечірню заграву, ліси, поля, квіти й багато чого іншого. У віршах описані все пори року: «співає зима — аукає, волохатий ліс колише», «осінь — руда кобила…» Поет порівнює природу з людиною: «верби — лагідні черниці», «пригорюнились дівчини — їли», «зелена зачіска, дівоцькі груди, про тонка берізка…». А скільки прекрасних рядків присвятив Єсенін своїм улюбленим деревам — символам Росії: «Біла берізка під моїм вікном», «Клен ти мій опалий, клен заледенілий», «Сипле черемшина снігом», «Черемшина запашна з весною розцвіла».

Щоб вірш був більше барвистим, він використовує колірну символіку, епітети, метафори, порівняння: «на гілці хмари, як зливу, златится спіла зірка», «золотою жабою місяць розпластався на тихій воді», «зоря на даху, як кошеня, миє лапкою рот» і інші засоби. Кожний рядок його віршів пронизаний живою радістю й любов’ю до милої батьківщини, до рідної домівки й тому не може не торкати наші серця

А скільки прекрасних слів сказано в його віршах про тварин. Він розуміє їхньому душу, для нього квакання жаб — музика. Деякі з віршів він присвятив «братам нашим меншим»: «Пісня про собаку», «Собаці Качалова», «Лисиця», «Корова» і інші. Любов до животным він зберіг на все життя

Поезія Єсеніна завжди знаходила добрий відгук у душах людей. У наші дні ми є свідками його світової слави, всенародної любові до нього. Зараз його вірші переведені на грузинський, білоруський, литовський, український і інший язики. Його добутку використовують композитори, художники, драматурги. А чому нас так притягає сила есенинской поезії? Що робить його лірикові близької й дорогою для читачів? Звичайно ж, любов до людини, до батьківщини, природі, рідній домівці. Його добутку будять у нас найясніші почуття, і ми знаходимо в його поезії щось близьке нашій душі