tema osobistogo shhastya v romani tolstogo vijna j mir tolstoi lev - Шкільний Всесвіт

Роман Л. Н. Толстого «Війна й мир» — добуток, у якому автор прагнув представити життя у всьому її різноманітті. Широке охоплення історичних подій, найглибший психологічний аналіз, геніальне проникнення в самі основи життя й поводження людини, збагнення дум і сподівань народу — все це яскраво відбилося на сторінках безсмертної епопеї. «Війну й мир» можна назвати поемою про щастя. Тема особистого щастя пронизує всю тканину роману й розкривається в динаміку образів і характерів

Хто ж ці герої роману, що пізнали справжнє щастя? Що ж розуміє під особистим щастям письменник? Розуміння особистого щастя великим художником і мислителем випливає з головної поетичної ідеї, пафосу його творчості: твердження спілкування і єднання людей і заперечення роз’єднання й роз’єднання

По — справжньому були щасливі Пьер, Андрій, Наташа. По — своєму були щасливі князівна Марья й Микола. У міру того, як людська душа відкривається людям, людина пізнає щастя. Тільки злиття особист і загального робить людини щасливим. Щастя приходить до князя Андрію лише тоді, коли він знайшов своє місце в народній війні. І це допомогло йому зрозуміти Наташу, зрозуміти свою любов до неї. Товстої ще в повісті «Юність» відкрив одну зі сторін людського спілкування, що назвав розумінням. Взаєморозуміння Наташи й Миколи, їхнє духовне споріднення допомагає їм зрозуміти загальне, російське, народне. Наташа «уміла зрозуміти все те, що було в Онисії, і в батьку Онисії, і в тітці, і в матері, і у всякій російській людині».

Щастя — це воля від усього дріб’язкового, матеріального, це природність і безпосередність у поводженні, що розкриває внутрішнє багатство душі людини. Так щасливі Наташа, Ілля Андрійович і навіть у якімсь ступені графиня, коли на настійну вимогу Наташи звільняються підведення для поранених. Наприкінці роману Наташа знаходить своє щастя в родині, у любові до дітей, але й тут основою всьому є взаєморозуміння. Наташа й Пьер стали однією істотою, при цьому не втративши себе, а, навпаки, розширивши, глибше зрозумівши свій внутрішній мир. Те, що Наташа із властивій її натурі захопленістю віддається материнству, не збіднило її. Для Наташи думка про її дітей — це разом з тим і думка про участь її чоловіка у важливій спільній справі, якою він зайнятий, про допомогу йому в цьому справі

Винятково важливим для розвитку художньої ідеї всього роману й розуміння особистого щастя є філософська суперечка Андрія й Пьера в Богучарове, де зіштовхується позиція духовності, життя для інших і позиція життя тільки для себе. «… И тільки тепер, коли я живу, принаймні, намагаюся (зі скромності поправився Пьер) жити для інших, тільки тепер я зрозумів усе щастя життя». Але ця суперечка й для Пьера, і для Андрія лише сходинка до розуміння справжнього щастя, що приходить до героїв після Бородінського бою, тому що особисте щастя розуміється Толстим як вище єднання, єднання людей між собою, єднання із природою, землею, з усім миром. У прекрасному фільмі «Доживемо до понеділка» учні 9 «Б» класу пишуть Твір на тему: «Що таке щастя?» Мені дуже сподобалося, як відповів на це питання один з учнів: «Щастя — це коли тебе розуміють». І лише значно пізніше я довідалася, що ця думка, багато в чому співпадаюча з моїм розумінням щастя, належить Л. Н. Толстому