tema lyubovi v rosijskij prozi xix stolittya po romani turgenyeva batki j diti turgenyev ivan - Шкільний Всесвіт

Любов здатна творити чудеса, повністю змінити їхнє бачення життя. Бути може, це найдужче почуття, що панує над розумом людини й здатне змусити його по — новому дивитися на мир, сприймати події з особливою гостротою відчуттів як вир немислимих подій

Кожна людина у своєму житті рано або пізно випробовує почуття любові, і тоді його життя наповнюється новими враженнями й переживаннями. Для когось цей період стає одним із самих щасливих, але трапляється й так, що любов приведе до розчарування й фатальних помилок. Однак у кожному разі любов — це завжди випробування душі, перевірка життєвих переконань людини

Я думаю, що кожному дарована можливість випробувати це дивне почуття, саме тому мене вразили твердження головного героя роману И. С. Тургенєва «Батьки й діти» про те, що любов — це лише фізіологічна реакція організму. Але навіть із такою розумною й освіченою людиною, як Базарів, любов створила чудо й змінила в корені його світогляд

Чому ж протягом довгого часу Євгеній Базарів відкидав любов?

Базарів — син відставного полкового лікаря. Він приїжджає погостювати зі своїм другом Аркадієм у маєток його батька, поміщика Миколи Петровича Кірсанова. Базарів вивчає природничі науки в університеті, збирається стати лікарем. Разом з тим, він людина нових поглядів, «нігіліст», як представляє його Аркадій своєму дядькові Павлу Петровичу Кірсанову

Аристократ Павло Петрович, що довго служив у Петербурзі й не втратив навіть у сільській глухомані столичного лиску, стає головним ідейним супротивником Базарова. Суперечки між цими героями зачіпають всі основні теми, що хвилювали російське суспільство в той період: відношення до народу, аристократії, природничим наукам, Літературі, мистецтву й таким традиційним цінностям, як любов і шлюб

Тема любові обговорює в їхніх суперечках неодноразово, і щораз Базарів визначає любов як не більш ніж «нісенітниця». У його словах ми бачимо презирливе відношення до ідеальних романтичних почуттів і прийняття любові тільки у фізіологічному змісті: «Подобається тобі жінка, так візьми її!»

Між трепетним відношенням до любові Павла Петровича й іронічно^ — цинічним Базарова існує величезна прірва, що підтверджує також слова Базарова в розмові про любов зі своїм учнем і наслідувачем, м’якосердим Аркадієм: «А я все — таки скажу, що людинаа, що всьому своєму життю поставив на карту жіночої любові й, коли йому цю карту вбили, раскис і опустився до того, що ні на що не став здатний, отака людина — не чоловік, не самець». Мабуть, саме в цих словах героя розкривається його повне заперечення такого чарівного й романтичного почуття, як любов

Однак любов не єдине, що заперечується ім. Базарів, називаючи духовність «романтизмом» і «дурницею», нехтує людей — її носіїв: «Чималий хімік раз у двадцять важливіше високих поетів». Він сміється над батьком Аркадія, що грає на віолончелі й читає Пушкіна; іронізує над самим Аркадієм, що любить природу, над Павлом Петровичем, що кинув життя до ніг улюбленої жінки

Базарів заперечує музику, поезію, красу, любов по інерції, не розбираючись толком у цих поняттях. Його повне нерозуміння романтичних почуттів між чоловіком і жінкою він демонструє й у розмові з Аркадієм про Одинцову: «Подивимося, до якого розряду ссавців належить ця особа»; «у неї такі плечі, яких я не видывал давно»; «що за фігура!»; «на інших бабів не схожа». Який цинізм, яка іронія чуються в цих судженнях! У них виражається все враження героя про Одинцову, така вона в поданні Базарова, але ми бачимо її зовсім інший

Ганна Сергіївна Одинцова вражала достоїнством постави, плавними рухами, розумно й спокійно, що дивляться очами. Від її особи віяло м’якою й ласкавою силою. Життя в її маєтку відрізнялася розкішшю, спокоєм, холодністю, відсутністю цікавих людей. Розміреність і сталість — головні риси укладу в маєтку Ганни Сергіївни

чиЗалишається Базарів у Никольском таким же, як і до приїзду? У будинку Одинцової з ним відбуваються дивні метаморфози

Спочатку Аркадій виявляє, що Базарів у розмові з господаркою маєтку сконфужений, збентежений, затиснутий. Ця жінка відрізнялася від всіх незалежністю своїх суджень, освіченістю, проникливістю, розумом і шляхетністю. Навіть такий супротивник «романтичної» краси. Як Базарів, смог побачити й оцінити всі ці якості в героїні. Ми зауважуємо його тривогу, занепокоєння. Він легко дратується, говорить знехотя, дивиться сердито. Герой намагається побороти в собі нове почуття, що починає зароджуватися в нього серце

Базарів відправляється в ліс, щоб остудити розум; уперто закриває ока, змушуючи себе спати. Що ж послужило причиною «новизни» у поводженні Базарова?

Справжньою причиною було почуття, що виникло в Базарова до Одинцової. Він раптом зрозумів, що не може позбутися від думки про цю жінку, що так залучала його й своєю красою, і розумом, і достоїнством. Базарів, що затверджував, що анатомія ока не залишає місця для ніжних поглядів, мріє саме про ніжні погляди. Намагаючись боротися з новими почуттями, він поступово розуміє, що не може вивергнути із серця Одинцову.

Таким чином, теорія Базарова не витримує випробування любов’ю й зазнає поразки. Полюбивши, він кращає, сердечніше, людяніше. Ми бачимо, що наш герой полюбив перший раз у житті в ідеальному змісті

И от Тургенєв залишає наодинці Базарова й Одинцову. Про що вони розмовляють? Про те, як живе Ганна Сергіївна, про щастя й, нарешті, про любов. Базарів дуже відвертий з Одинцовій, але ж свої таємні думки ми можемо довірити тільки людині, який любимо. «Дратівлива свіжість ночі, її таємниче шепотіння» схвилювало героїв. Базарів «відчув себе наодинці з молодою й прекрасною жінкою…» Він визнає її розумн і гарної, говорить із нею олюбви.

Герой бачить нещастя Ганни Сергіївни в тім, що вона не може полюбити. Але ж він сам уже закоханий! І от кульмінація цієї сцени… Ми чекаємо рішучого пояснення героя

Базарів раптом наблизився до Одинцової, стис її руку так, що вона ледве не скрикнула, і вийшов геть. Через дві години він повернувся до себе з мокрими від роси чоботями, скуйовдженими волоссями й похмурий. Ні, не допустив Євгеній Базарів свого визнання в любові до Одинцової. Але, читаючи ці рядки, ми бачимо, як глибоко почуває й переживає герой

Наступного дня Базарів не зміг стримати своїх емоцій: «Знайте ж, що я люблю вас, нерозумно, безумно…» Ці слова головного героя виражають повноту й щирість його почуттів. Ми бачимо його «пожираючий» погляд, що б’ється в ньому пристрасть, схожу на злість. Це стан цілком з’ясовний, адже Базарів побачив у собі нової людини, здатного любити й страждати

Через півгодини Ганна Сергіївна одержала записку від Базарова, що складається всього з одного рядка: « чиНалежний я сьогодні виїхати — або можу залишитися до завтра?» Євгеній довіряє своє почуття цій жінці. Але Ганна Сергіївна не змогла по достоїнству оцінити почуття Базарова. Вона домагалася його відвертості тільки з інтересу. І зараз, після пояснення з Базаровым, вона вирішує, що «спокій — найкраще на світі».

Отже, любов або спокій? Перед таким вибором коштує героїня. Вона не зважилася на любов до Базарову, людині неординарному, котрий навряд чи зробив би її життя спокійної

А що ж Базарів? Ми бачимо його що преобразились. Випробування любов’ю зробило його терпимее, сердечніше, м’якше. Не випадково в композиції роману після пояснення з Одинцовій треба «другий цикл мандрівок» героя. І у відносинах з родителями й з Аркадієм, і з аристократами Кірсановими він уже іншої. Зникла категоричність суджень, повне заперечення «романтизму».

Виходить, любов, на думку Тургенєва, здатна змінити кожного. І перемога Людини в Базарове є велика перемога любові!