tema duxovnogo pererodzhennya lyudini v rozpovidyax antona chexova chexov anton - Шкільний Всесвіт

Чехов — майстер короткої розповіді, і предметом дослідження в них найчастіше для письменника стає внутрішній мир людини

Він був непримиренним ворогом вульгарності й міщанства, ненавидів і нехтував обивателів, їх порожнє й безцільне життя, позбавлену високих прагнень і ідеалів. Головне питання, яким задається А. П. Чехов протягом усього свого творчого шляху,  — це причини втрати людиною духовності, його моральне падіння

Найчастіше такими причинами виявляються схильність людини впливу середовища, у якій він веде своє існування. Письменника турбує те, що люди з гарними внутрішніми задатками, чистим серцем і доброю душею, ті люди, які покликані вести за собою народ, перетворюються в обивателів, деградують під впливом середовища, у яку попадають. Самим показовим у цьому плані, на мій погляд, є розповідь «Ионыч».

Дмитро Ионыч Старців, молодий лікар, розумна й цікава людина, попадає в глухе, сіре губернське місто С. Він повністю віддає себе роботі, живе пустельником. Старців нехтує обивателів, з якими не про що поговорити, тому що їхні інтереси зводяться тільки до їжі, вину, картам і пліткам. Старців рідко розмовляв зі своїми пацієнтами, тому що, про що б він не говорив, усе обивателями сприймалося як особиста образа. Вони не здатні думати й говорити ні про що, що не стосується їжі або їх дрібних життєвих інтересів. Коли Старців намагався говорити з ними про користь праці, те кожний почував у цьому докір собі. Для жителів міста Старців був чужий, обивателі його називали «поляк надутий», почуваючи його отстраненность від них

Але проходить час, і Дмитро Старців опускається й стає таким же, як вони. Герой змінився під впливом перебігу часу, якому він мало пручався. Він уже не співчуває ближнім, стає жадібним, байдужим. Лікарня, на яку раніше йшли всі його сили й час, більше вже не цікавить Старцева, він розгубив всі свої ідеали, вульгарність обивательського життя захлиснула його. Йому нічого більше в житті не залишається, як є, пити, збирати гроші й грати в карти вклубе.

Герой ненавидів і нехтував життя навколишніх його обивателів, але це не перешкодило йому в остаточному підсумку й самому помножити їхнє число. Чехів продемонстрував нам процес перетворення молодого доктора Дмитра Старцева в запливаючим жиром користолюбця, якого всі кличуть тепер просто Ионычем, тим самим підкреслюючи, що він став «свій» у них містечку

Навіть спогаду про колишню любов його до Катерини Туркиной не можуть розбудити напівсплячу душу Старцева. Він утомилося думає: «Добре, що я на ній не женився». Старців духовно мертвий. Від цього створюється ще більш тяжке враження, тому що він цілком усвідомлює, у яке болото він поринає, але ніяк не намагається із цим боротися. Йому не жаль ні молодості, ні любові, ні своїх несправджених надій. Герой ненавидів і нехтував життя навколишніх його обивателів, але це не перешкодило йому в остаточному підсумку й самому помножити їх число

Своєю розповіддю Антон Павлович Чехов попереджає нас: «Не піддавайтеся згубному впливу середовища, не віддавайте своїх ідеалів, бережіть у собі людини».