Останнім часом у душі й серця стали вертатися забуті імена письменників, їхні чесні книги про війну. Це такі добутки, як роман В. Гроссмана «Життя й доля», повісті й розповіді В. Некрасова («В окопах Сталінграда»), К. Воробйова («Лемент», «Убиті під Москвою», « Гусаки — Лебеді»), В. Кондратьева («Відпустка по пораненню», «Сашка») і др.

Прекрасна повість про війну В. Некрасова «В окопах Сталінграда» з’явилася в 1942 р. Це був перший добуток невідомого тоді письменника — фронтовика, що дослужився до капітана, що воював під Сталінградом всі довгі дні й ночі, що участвовали в його обороні, у страшних і непосильних боях, які вела наша армія. У добутку ми бачимо прагнення автора не тільки втілити особисті спогади, але й спробувати психологічно мотивувати вчинки людини, досліджувати морально — філософські джерела подвигу солдата. Читач побачив у повісті велике випробування, про яке написане чесно й вірогідно, зштовхнувся з усією нелюдськістю й жорстокістю війни. Це була одна з перших спроб психологічного осмислення подвигу народу

Події в повісті В. Некрасова відбуваються в 1942 р. при обороні Сталінграда. Автор описує передову, запеклі бої, коли супротивник прорвався до Волги й відступати було нікуди. І виникає питання: хто винуватий у цьому? Хто винуватий у непідготовленості наших військ до війни, у відступі Червоної армії, у тім, що ворог дійшов уже до Волги? Це питання виникає в багатьох: і в Юрія Керженцева, головного героя повести, і в командира п’ятої роти Фабера, і в інших людей

Війна стала для всіх великим лихом, нещастям. Але саме в цей час люди проявляють моральну суть, «вона (війна) як лакмусовий папірець, як проявник якийсь особливий». От, наприклад, Валега — малограмотна людина, «…читає по складах, і запитай його, що таке батьківщина, він, їй — богу ж, толком не пояснить. Але за цю батьківщину… він буде битися до останнього патрона. А скінчаться патрони — кулаками, зубами…»

Командир батальйону Ширяев і Керженцев роблять все можливе, щоб зберегти якнайбільше людських життів, щоб виконати свій борг. Їм протипоставлений у романі образ Калузького, котрий думає тільки про те, щоб не потрапити на передову; автор також засуджує й Абросимова, що вважає, що якщо поставлено завдання, те її треба виконувати, незважаючи на будь — які втрати, кидаючи людей під згубний вогонь кулеметів

Читаючи повість, почуваєш віру автора в російського солдата, у якого, незважаючи на всі страждання, лиха, невдачі, немає ніяких сумнівів у справедливості визвольної війни. Герої повести В. П. Некрасова живуть вірою в майбутню перемогу й готові без коливань віддати за неї життя

У ц же суворому 1942 р. відбуваються події повести В. Кондратьева «Сашка». Автор добутку теж фронтовик, і воював він під Ржевом, так само як і його герої. І повість його присвячена подвигам простих російських солдатів. В. Кондратьев не відступив від правди, розповів про те жорстокому й лихоліття чесно й талановито. Герой повести В. Кондратьева Сашка дуже молодий, але він уже два місяці на передовий, де «просто обсохнути, зігрітися — уже чимала удача» і «…із хлібцем погано, навару ніякого. Полкотелка… пшенки на двох — і будь здоровий».

Нейтральна смуга, що становить усього тисячу кроків, прострілюється наскрізь. І Сашка вночі поповзе туди, щоб добути своєму ротному командирові валянки з убитого німця, тому як у лейтенанта піми такі, що їх за літо не просушити, хоча в самого Сашки взуття ще гірше. В образі головного героя втілені кращі людські якості російського солдата. Сашка розумний, кмітливий, спритний — про це свідчить епізод захоплення їм «язика». Один з головних моментів повести — відмова Сашки розстрілювати полоненого німця. Коли його запитали, чому він не виконав наказ, не став стріляти в полоненого, Сашка відповів просто: «Люди ж ми, а не фашисти».

У головному герої втілилися найкращі риси народного характеру: мужність, патріотизм, прагнення до подвигу, працьовитість, витривалість, гуманізм і глибока віра в перемогу. Але саме коштовне в ньому — здатність міркувати, уміння осмислювати що відбувається. Сашка розумів, що «не навчилися ще воювати як треба що командири, що рядові. І що навчання на ходу в боях іде по самої Сашкиной життя. Розумів і гарчав, як і інші, але не обезверил і робив свою солдатську справу, як умів, хоча особливих геройств не робив».

«Історія Сашки — це історія людини, оказавшегося в самий важкий час у самому важкому місці, на самій важкій посаді — солдатської», — писав про героя Кондратьева К. М. Симонов.

Тема народного подвигу звучить також у повісті письменника — фронтовика ДО. Воробйова «Убиті під Москвою». Вона з’явилася в пресі в 1963 р., але зазнала різкої критики, була заборонена в продовження багатьох лет і повернулася до читача в 1987 р. Критик Златокуцкий назвав книгу Воробйова повістю про прозріння від сліпоти. Головна думка — збагнення сутності війни всіма героями. На початку оповідання ми довідаємося про те, як навчальна рота в кількості 239 курсантів іде на фронт. Вони йшли легко й радісно, фронт здавався їм чимсь величним. Але в страшних умовах найжорстокішої війни багато в чому міняються їхні подання ожизни.

Молоденькі курсанти переживають перший обстріл, загибель політрука роти Анісімова, а потім похорони шести вбитих товаришів, кровопролитні бої й смерть багатьох бійців. У фінальній сцені ми довідаємося, що із всієї роти в живі залишився тільки лейтенант Яструбів

Війна показана К. Воробйовим як народне нещастя. Автор, захоплюючись мужністю своїх героїв, їхнім подвигом, у той же час як би запитує, чому ми часто не цінуємо людське життя, чому так бездумно ставимося до уроків нашої історії

Головний герой повести Олексій Яструбків пройшов сувору школу, осяг жорстокий досвід війни, став мужнім воїном, до кінця виконав свій борг, борг пам’яті перед загиблими товаришами

Пройшло п’ятдесят років, як відгриміли переможні залпи над Берліном, але тема війни, тема подвигу, стійкості, мужності радянських людей у ті важкі, грозові роки продовжує хвилювати письменників і поетів. Вони діляться спогадами про пережитий. І це для них найбільше щастя, найвища любов до свого боргу, до Батьківщини, кнароду.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *