«Вести з литовського художнього музею»

У Вільнюсі, у Палаці Радвил, 18 травня ц.р. відкрилася нова виставка закордонного мистецтва. Це велика подія в культурному житті Литви

Експозиція живопису й графіки, що чекає уваги відвідувачів і оцінки мистецтвознавців, займає 18 залів музею. У ній представлені колекції творів образотворчого мистецтва XVI — XX століть — італійського, фламандського, голландського, іспанського, німецького, австрійського, англійського, польського, російського. 4 зали займає колекція, у яку включена ритуальна атрибутика народностей Австралії й островів Тихого океану: усілякі статуї богів, божества, виконані з дерева, черепашок і інших природних матеріалів

Виставка закордонного мистецтва відкрита в одному з колишніх палаців роду Радвил, що займає в історії Литви особливе місце. Серед Радвилов були відомі політичні діячі Великого князівства Литовського, священнослужителі, воєначальники, меценати. Один із залів музею оформлений на честь цього славного роду. Тут можна побачити 165 портретів, створених художником — самоучкою Гиршем Лейбовичем.

Він зробив паломництво в Палестину, Сирію, Єгипет, Італію, на острів Крит і описав свої враження в книзі «Подорож у Єрусалим». В 1601 році вийшло її латинське видання, трохи пізніше — польське, німецьке, російське. Книга стала бестселером свого часу. Її автор — людин із широкими інтересами: він відправився в Єрусалим поклонитися труні Господню, але литовський князь не залишився байдужим і до мусульманського миру — повсякденного життя, культурі. Із християнських архітектурних пам’ятників М. К. Радвилу цікавили не тільки ті, які пов’язані з біблійною традицією, але й пам’ятники світського характеру. Маршрут його подорожей нагадує той, що пропонують нині туристичні агентства

Литва може заслужено пишатися такими своїми мандрівниками. А мандрівникам сучасним буде досить до речі перед тим, як відправлятися в чужі краї, заглянути у вітчизняні музеї, де зібрані цінності культури й мистецтва

Що ж являє собою Палац Радвил? Він побудований великим гетьманом литовським Янушем Радвилой (1612 — 1655) у стилі ренесанс. У середині XVII століття це було один із красивейших будинків у Вільнюсі — респектабельними, прикрашеними творами мистецтва, у числі яких — картини знаменитих західноєвропейських художників. Будинок сильно постраждав у середині XVII століття під час воєнних дій, цінності були розграбовані. На початку XIX століття воно пустувало. В 1807 році Доминик Радвила подарував уже фактично руїни палацу й земельна ділянка благодійному суспільству, що тут розміщалося до 1940 року

З 1967 року почалася реставрація палацу. В 1990 році тут відкрилася виставка живопису й скульптури литовських художників, що проживають за рубежем. З 1994 року експонується закордонний живопис. Наприкінці 1995 року Художній музей одержав ще одну частину палацу, до цього принадлежавшую різним установам

До речі, варто звернути увагу на цікавий збіг: 18 травня, коли відкрилася ця виставка, відзначався Міжнародний день музеїв, девіз якого: «Колекції майбутнього створюємо сьогодні».

А от в 1998 році вильнюсцев і гостей міста чекає справжнє свято барокко — будуть діяти виставки образотворчого й прикладного мистецтва

З 4 серпня нинішнього року Литва повністю ввімкнулася в програму Європейської Ради «Шлях барокко». Колекція робіт російських живописців по цій тематиці невелика, але виразна. Тут ми знайдемо роботи таких визнаних майстрів, як Василь Суриков, Архип Куинджи, Микола Рерих, Михайло Врубель і інші знаменитості

Ласкаво просимо у Вільнюс у наш палац — музей!

Клуб «Сябрына»

От уже кілька років збираються білоруси в клубі «Сябрына» у Москві. Це аматори й пропагандисти білоруської народної творчості, білоруської культури, літератури. По кількості населення в Москві білоруси, звичайно, займають досить скромне місце.

Спочатку «Сябрына» була, по суті, тією єдиною крапкою, тим пристановищем, де можна поговорити по — білоруському, знайти при цьому цікавих співрозмовників, де співалися білоруські пісні, читалися вірші

Основна мета «Сябрыны» — не тільки популяризація білоруської культури, народної творчості, але й розвиток національної самосвідомості білорусів, для того щоб не бути людьми без роду й плем’я. У роботі клубу беруть участь білоруси не тільки Москви, але й області

Керує клубом із самого початку Володимир Іванов. За час роботи клубу було організовано багато цікавих зустрічей, виставок, білоруських вечірок, відзначено багато дат, пов’язаних з життям білоруських письменників. Приїжджали гості як з Білорусі, так і з далекого зарубіжжя. Наприклад, зробив незабутнє враження й, звичайно, збагатив духовно концерт білоруського барда зі США Данчика (Богдана Андрусишина).

Його ім’я довго залишалося для всіх легендою. Один за одним виходили диски в Америці, де він народився: «Беларусачка», «Я пекло вас далека». Він співав у своїх піснях про землю своїх предків Білорусь, жодного разу її не видав наяву.

Відбулися зустрічі з письменниками й поетами з Білорусі Адамом Мальдисом, Ольгою Ипатовой, Василем Быковым. У Москві живе багато білоруських інтелігентів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *