smishni abo strashni molchalin i skalozub griboyedov oleksandr - Шкільний Всесвіт

(по комедії А. С. Грибоєдова «Горі від розуму»)

Іван Олександрович Гончарів писав, що «Горі від розуму» «є й картина вдач, галерея живих типів, і вічно гостра, пекуча сатира, і разом з тим — комедія». У ній Грибоєдов показав всю відсталість фамусовского суспільства. Автор критикує представників свого століття, що живуть у ньому тільки хронологічно, навіть не календарно, тому що «сужденья черпають із забутих газет часів Очакова й покоренья Криму». Він відкрито розкриває пороки сучасної йому Москви, говорить про те, як неможливе життя в ній чесній мислячій людині, що це життя загрожує йому загибеллю. Грибоєдов дуже точно відобразив атмосферу зіпсованості, нещирості, підлості, що панувала в той час у суспільствах, подібних фамусовскому.

Типові представники цього суспільства — Скалозуб і Молчалин. За віком їх можна віднести до молодого покоління, але тільки за віком. Всіма ж своїми думками, учинками, манерами й судженнями вони нагадують старих. Вони вже заражені отруєною атмосферою й не здатні на вчинки, які відрізняють людей від тварин. Живуть собі на втіху, займаються задоволенням своїх тваринних потреб. От, наприклад, Молчалин. Два його таланти — «помірність і акуратність». Самі по собі ці якості гарні, але дивлячись у чому. У Молчалина все зводиться до того, що якщо він буде мовчазний, його ніхто не торкне. Батько заповів йому «догоджати всім людям без изъятья». Це стало для нього святим правилом. Тому, потрапивши в будинок Фамусова й ставши його секретарем, Молчалин обрав для себе найбільш вигідну позицію. Він говорить: «У мої лета не повинне сміти свої судження мати». Він мовчить, але не не діє. Молчалин намагається зробити все можливе, щоб його помітили потрібні йому люди. З Фамусовым він мовчазний, обережний у виборі виражень, тому що знає, що Фамусов боїться поголоски. Перед Скалозубом він розхвалює військову службу, хоче сподобатися йому. Чацкий говорить про Молчалине:

Молчалин! — Хто інший так мирно все влагодить!