slovo ob policyu igoreve yak geroichna poema slovo ob policyu igoreve - Шкільний Всесвіт

Суть поеми заклик російських князів до єднання саме перед навалою монгольських полчищ Карл Маркс

«Слово об полицю Игореве» один з найбільших добутків російської літератури. Воно переносить нас у події дванадцятого сторіччя, показуючи усьому світу історію Русі, її життя, культуру, самобутність великого російського народу

«Слово…» є історичним пам’ятником не тільки російського народу, але й усього мира

В історії Русі ні, напевно, такого періоду, коли на її багаті й великі землі не приходило б величезне лихо — війна. Так і в «Слові об полицю Игореве зображується боротьба російського народу проти половців. Вся земля Російська піднімається на цю боротьбу за свою волю й щастя, за мирне небо над усіма. В «Слові…» зображується похід князя Ігоря і його брата Всеволода зі своїми дружинами проти половців. Цей похід не був обміркований князями (так він і не потрібний був нікому) і не приніс Русі щастя, але в ньому русичи показали свою відвагу, мужність, сміливість, а головне — любов і вірність батьківщині. В «Слові…» автор широко показує нам образи Ігоря й Всеволода. Два брати, два великих воїни для свого часу. Вони молоді, гарні, сильні й розумні. Вони дуже добре знають військову справу й мужньо борються з половцями. Князь Ігор дуже впевнена людина, його не зупиняє навіть сонячне затьмарення, що предвится поразку. Князь Ігор скоріше хотів досягти Дону, і сказав він тоді своїй дружині: «Хочу спис переломити на границі поля Половецького, з вами русичи, хочу або голову скласти, або шоломом випити з Дону». У важкому бої мужньо загинув князь Всеволод, що, нещадно боровся з половцями до останньої краплі крові. — Яр Тур Всеволод! Б’єшся ти в перших рядах, прыщещь на воїнів стрілами, гримиш по шоломах мечами харалужными, …куди …поскакаєш… — там лежачи голови половецькі. Рятуючи брата, Ігор попадає в полон, але й це тяжке випробування не зломило його — він залишається відданим своїй батьківщині, своєму народу й самому собі

У поемі яскраво виражений образ дружини князів. Вона віддана, мужня й сильна. От князь Всеволод говорить про свою дружину: «А мої куряне досвідчені воїни: під трубами повиті, під шоломами викохані, луки в них натягнуті, сагайдаки відчинені, шаблі нагострені, самі скакають, як сірі вовки в поле, ища собі честі, а князеві слави».

Але не зображення сили й мужності російських воїнів і князів — полководців було метою для автора «Слова об полицю Игореве». Цей добуток був написаний зовсім з іншим наміром. Невдалий, а головне, нерозумний і нікому не потрібний похід князя Ігоря служив не зміцненню Русі, не зімкненню сил перед великою навалою. Ігор та й брат його Всеволод «шукали собі слави», хотіли показати своє молодецтво молодецьку, хоробрість. Але чим це обернулося для них самих і для Русі в цілому? Нові лиха, поневолення, смерть неповинних

Автор «Слова…» був знаючою й розумною людиною. Він своїм добутком хотів виразити основне й найважливіше для життя російських князівств XII століття. Тривожні роздуми Святослава й каяття Ігоря — все це зображено з метою переконати русичей у необхідності об’єднання всіх сил. Тільки сильна й об’єднана Русь на чолі з мудрим правителем може дати відсіч всім зовнішнім вратам.

— Ярослав і всі онуки Всеслава! Уже схилите ви прапори свої, вкладете в піхви мечі свої ушкоджені, тому що втратили вже дідівську славу. Своїми крамолами почали ви наводити поганих на землю Росіянку, на життя Всеслава. Через усобиц адже пішло насильство від землі Половецької!

Кульмінаційною частиною «Слова об полицю Игореве» є «Золоте слово» Святослава. Саме в ньому ціль добутку, головний його зміст, те, заради чого воно взагалі було написано. Перед нами київський князь Святослав. Автор зображує його в монументальному стилі, властивому тому періоду давньоруської літератури, — це велика, грізна людина, людина великого розуму й мудрості, що думає не про себе, а з болем у серце переживає за всіх русичей, за їхні необдумані кроки й рішення

— Про племінники мої, Ігор і Всеволод! Рано ви почали половецькій землі мечами досаждати, а собі слави шукати. Святослав скликає князів і призиває їх до того, щоб в ім’я Російської землі забули вони всі звади й особисті образи, щоб об’єдналися вони для боротьби із зовнішніми ворогами, тому що поодинці ніхто не зможе перемогти сильного ворога — їхня доля Ігоря й Всеволода

«Слово об полицю Игореве» зіграло значну роль у суспільно — політичному житті XII століття. Воно стало актуальним і у важкий воєнний час 1941 — 1945 років. «Слово…» звучало на фронтах Великої Вітчизняної війни закликом до перемоги. Як справедливо відзначає академік Д. С. Лихачов, «минулі сторіччя не приглушили його («Слова…») патріотичного звучання й не стерли його яскравих фарб. Інтерес до «Слова об полицю Игореве» не тільки не зменшився, але й стає усе більше широким і глибоким».