rozpovid viktora astafeva lyudochka astafev viktor - Шкільний Всесвіт

Гуманізм Астафьева, його непримиренність до всякого зла і його світла любов і замилування красою Землі, що повинна піднімати душі людські, роблячи їх прекрасними, проявляється в кожному нього добутку

«Моральність є Правда», — писав Василь Шукшин. Правда й моральність у Літературі невіддільні. Nike Dames Астафьев «по натурі своєї — мораліст і співак людяності», у долях своїх героїв «виділяє етичні моменти, які зрозумілі всякому часу, і нинішньому, і завтрашньому» — відзначає критик А. Макаров

У вересневому номері журналу «Новий мир» за тисяча дев’ятсот вісімдесят дев’ятий рік опублікований розповідь Астафьева «Людочка». Він про молодь, але немає молодості в його героях. А є самотні, десь глибоко в собі страждаючі й хиткі по світлу зношені тіні, що кидають свої похмурі відчуття на вразливі душі читачів. max pas cher Особливо вражає в героях Астафьева самітність

Моторошне й незмінне. Людочка намагається вирватися із цього почуття. Але вже перші рядки добутку, де героїня рівняється із млявою, примороженою травою, наводять на думку, що Людочка, як і ця трава, не здатна до життя. Вона їде з рідного дому, де залишаються чужі їй люди. І теж самотні. Мати давно звикла до пристрою свого життя. Вітчим Людочки ніяк не ставився до неї. «Жив він, жила вона в одному будинку й тільки».

Дівчина чужа в рідному будинку. Чужа серед людей. Сьогодні всім ясно, що наше суспільство боляче.