rosijska dijsnist u rozpovidi lyeskova starij genij lyeskov mikola - Шкільний Всесвіт

Н. С. Лєсков добре знав життя й столиці, і провінції Росії. Прослуживши кілька років переписувачем у суді, він ясно зрозумів бюрократичну сторону судової системи Росії й уразливість простої людини перед сучасним законом

Таку історію він описує в розповіді «Старий геній».

Бабуся із хворою дочкою й маленькою внучкою заклала свій будинок, щоб допомогти грошима парубкові. Той був світським франтом, «належав до однієї із кращих прізвищ, мав перед собою блискучу кар’єру й одержував гарні доходи з маєтків і гарна платня по службі». Йому легко було віддати борг — «аби тільки тільки доїхати до Петербурга». Бабуся була знайома з його матір’ю й повірила, що парубків відразу ж віддасть борг, але він і думати про неї забув у Петербурзі. На її листи він не відповідав, а строк заставної приходив до кінця, і «страшна перспектива холоду й голоду» відкрилася перед родиною бідної жінки

На цьому прикладі ми бачимо величезну прірву між рівнем життя вищого світла й простих людей. Для бабусі будиночок — всі її останнє надбання, для світського франта — це така дрібниця, що він про цьому й думати не бажає. Але не тільки це показує автор у своїй розповіді

Де шукати захисту обманутій людині? У суді? Бабуся приїжджає «клопотати» у Петербург про стягнення з боржника зайнятий суми, і відбувається дивне: за законом вона права, але всі інстанції відмовляються їй допомогти. Ніхто не хоче зв’язуватися з людиною, що нікому не платить, так ще може зробити неприємність. Бабуся наївно хоче, щоб усім було гарно, щоб всі закони виконувалися. Але виявляється, для вищих закон не писаний, платити вони не звикли, і «у кого «багато», тим ніколи багато не буває, а їм завжди недостатньо». Ніхто навіть не зважується вручити йому папір під розписку, боячись переслідування з боку цього боржника. Він живе будинку — але за законом це будинок його дружини, ходить щодня по вулицях — але його не можна затримати. Коли бабуся зі слізьми намагалася його зупинити, то її ж і притягли до відповідальності за порушення порядку. Правда восторжествувала завдяки вигадці дрібного чиновника, що зумів знайти за невеликі гроші добровольця вчинити дебош і змусити боржника оголосити поліції своє ім’я. Щоб виїхати без перешкод за кордон, той відразу розплатився. Це окремий випадок, але в ньому, як у краплі води, відбилися й бюрократизм судових інстанцій, і необов’язковість закону для вищих чинів, і безсилля перед цією системою простої людини