roman peremozheni i golovkinoj inshi tvori po suchasnij literaturi - Шкільний Всесвіт

Роман «Переможені» И. Головкиной ( Римської — Корсаковой) ставиться до тих добуткам, від прочитання яких серце стискується від болю

Книга була написана ще в 1963 році, але офіційно надрукована була лише після падіння СРСР в 1992 році в літературному журналі «Сучасне життя» у скороченому варіанті. До цього рукопис таємно передавався з рук у руки. Фактично, це було першим, написаним на території СРСР, літературним твором, у якому повною мірою відображалися реалії життя колишньої аристократії в часи сталінського терору. Повна версія книги була видана сином письменниці в 2008 році за назвою «Лебедина пісня».

В основі роману онученята великого композитора — трагедія декількох російських родин колишнього «вищого світла» у двадцяті — тридцяті роки ХХ сторіччя, коли влади намагалися витравити з народу саме поняття аристократизму й шляхетності. На очах головних героїв валить усе, що протягом багатьох сторіч було свято для кожної російської людини. Видавлюється сама пам’ять про дореволюційну історію Росії

Колишній князь Олег Дашков, вийшовши на волю після семирічного висновку в Соловках, приїжджає в Ленінград, де він не був більше десяти років. Олег не довідається колишню велику столицю імперії, начебто він потрапив на іншу планету. Усе сіро, рутинно, на вулицях не видно жодного примітної особи. Історичних меморіалів, які були гордістю російського народу, немає. Багато церков зруйновані. Щирий аристократ по народженню й духу, Дашков не може примиритися з дійсністю. Він усвідомлює, що зробити нічого не може, і саме це його гнітить. Олег не розуміє, навіщо йому була залишена життя, двічі він намагається покінчити із цим безпросвітним існуванням. І тільки сліпий випадок допомагає йому в останній момент. Адже йому призначено було зустрітися з Асею. Світлим проміннячком висвітлюється в романі тема любові Олега Дашкова й Асі Бологовской. Саме Ася, сама не знаючи того, запобігла другій спробі самогубства Олега. Її прониклива записка повернула його до життя. Недовгого життя, але все — таки щасливої. «Лебедина пісня» Асі й Олега дала життя двом чарівним дітям, яких їм не призначено було виховувати, але відблиск їхньої любові запам’ятався в цих малятах

Три дівчини, три характери, три долі. Ася Бологовская, Леля Нелидова, Єлизавета Муромцева. Вони такі різні, але їх поєднує одне: вони хотіли простого людського щастя, хотіли жити й приносити користь людям. Але не всім це вдалося. У посиланні, у глухому морозному лісі в повній самітності гине Ася, а її кузина Леля, довідавшись про це в таборі, остаточно зневіряється в життя й провокує охоронців на постріл у себе. Долею самотньої й зовні відлюдної Ялинки стали діти Асі й Олега, яким вона замінили матір. Закохана з юного років у Дашкова, вона вважає своїм обов’язком незважаючи ні на що виростити з них людей, гідних своїх батьків

Ця книга про людей, які навіть у найстрашніші роки намагалися не просто вижити фізично, а зберегти честь і людське достоїнство, щеплене їм з раннього дитинства. Про Наталю Павлівні Бологовской, бабусі Асі, що не побажала скористатися гостинністю Германии, що погубила її чоловіка, про Ольгу Никитичне Валуевой, що зуміла зберегти у своїх дітях щиру, не показну релігійність, про юного Михайла Огарьові, від якого «рикошетом відлітало загальне безбожництво», і про багатьох інші, хто вижив або впав у роки сталінських гонінь