rol narodnoi kazki u vstupi v poemu pushkina ruslan i lyudmila pushkin oleksandr - Шкільний Всесвіт

Завдяки своїй няньці великий російський поет Олександр Сергійович Пушкін назавжди полюбив народні казки. Вони стали матеріалом і для його власних казок — поем

Одна з найвідоміших — «Руслан і Людмила», у якій князь Руслан відправляється в далекий шлях, щоб відшукати свою молоду Людмилу, викрадену злим чаклуном Черномором. Переборовши багато перешкод, Руслан звільняє улюблену. Поема закінчується торжеством Добра над Злом

А починається вона знаменитим вступом «У лукомор’я дуб зелений…» Це збірна картина казкових мотивів, сповнена незвичайним і чарівним

Коли читаєш ці поетичні рядки, пригадуються російські народні казки « царівна — жаба», « Марья — Царівна», « Баба — Яга», «Казка про Івана — Царевичі, жар — птиці й сірому вовку», «Кощій Безсмертний»…

Цілий калейдоскоп казкових образів проходити перед нами. Тут і лісовик, і русалка, і будиночок на курячих ніжках, і тридцять витязів чудових зі своїм ватажком морським, і чаклун, і бурий вовк, і Яга зі ступою, і цар Кощій

За допомогою метафор — слів у переносному значенні — ми начебто дійсно попадаємо в казковий мир. Адже тут «кіт учений… спів заводить …казку шумить», бурий вовк вірно служить полоненій царівні, ступа «уперед сама самої йде».

А. С. Пушкін висловленням «Там російський дух… там Руссю пахне!» підкреслює, що саме народна фантазія, народна казка є для нього джерелом натхнення втворчестве.