rol kateriny v drami a n ostrovskogo groza ostrovskij oleksandr - Шкільний Всесвіт

Багато критиків сперечаються один з одним, обговорюючи роль Катерины в драмі А. Н.Островського «Гроза». У кожного з них своя думка, і кожний по — своєму прав. Але я більше дотримуюся думки критика Писарєва

Мені здається, що автор просто симпатизує Катерине, він захищає неї, тому намагається створити зроблений образ. Так, я згодна, що Катерина сильно відрізняється від всіх, живучих у місті, що вона треба ідеалам цнотливої жінки, намагається тримати себе в руках, не падати духом

Я навіть скажу, що вона просто безневинна істота в пазурах лютих хижаків, Але я не можу зрозуміти, чому вона, як говорить критик Добролюбов, сильна характером?! За його словами, «у Катерине ми бачимо протест понять про моральність». Але де це видно? Що зробила Катерина, щоб хоч якось полегшити своє життя? Хіба хоч в одному її вчинку видний протест? Так вона слова навіть не могла сказати у відповідь на мерзенну неправду своєї свекрухи. Вона просто мовчачи потурала бабі у всьому, а вночі плакала й мріяла про інше життя. Ніде не проявляється її сила духу. Будь вона сильна, те ніколи, ще раз повторю — ніколи не покінчило б життя самогубством

Правильно помічає Писарєв, що «людина, що не вміє зробити нічого для полегшення своїх і чужих страждань, не може бути названий світлим явищем і сильним характером». А як же віра в Бога? Катерина зробила найжахливіший гріх, адже в Біблії сказано, що тільки Бог дає життя, і тільки Бог забирає її, і ніхто не в праві противитися цьому. Звичайно, це було простіше всього. Вона знайшла найлегший вихід з важкої ситуації: немає людини — немає й проблем. Але це неправильно.

Катерина повинна була стати проти такого життя, боротися з нею. І неважливо який це століття і які підвалини; адже вона жива людина, а кожна людина має право бути щасливим. І раз вуж даний був їй такий хрест, така ноша, вона повинна була нести її до самого кінця. І тоді Господь би винагородив би її, виявилася б сила характеру, і вона з’явилася б проміннячком світла, що открывали шлях до сонця, і Катерина змогла б із чистою совістю піти в мир інший