realistichnij roman mikoli chernishevskogo shho robiti i tradicii svitovoi utopichnoi literaturi chernishevskij mikola - Шкільний Всесвіт

Російська Література завжди вважала однієї зі своїх найважливіших завдань відбиття тих змін і проблем, які спостерігалися в суспільстві. Розвиток літератури завжди йшло паралельно з розвитком суспільної думки. Більше того, найбільші російські письменники самі формували цю думку, оскільки висловлювали своє подання про ідеал і відношення до існуючим у суспільстві філософським і соціальним плинам. Шістдесяті роки минулого сторіччя — епоха небаченої раніше активізації політичної й ідейної боротьби, що стала в той час не тільки основою, але й сюжетом, а нерідко й центральною ситуацією художніх творів. У зв’язку із цим у Літературі зростає прагнення знайти в житті той ідеальний початок, що могло б організувати устремління суспільної думки

Реалістичний роман Н. Г. Чернишевського «Що робити?» був свідомо орієнтований автором на традицію світової утопічної літератури. Він містить найбільш повний і всебічний виклад соціалістичних ідеалів Чернишевського. Створення утопії було продиктовано прагненням автора вселити читачеві можливість і необхідність додатка теоретичної ідеї до дійсності. Герої добутку не тільки осмислили подання про ідеал, але й втілили його у своєму житті. Більше того — вони допомагають іншим людям жити відповідно до подань про краще майбутнє. Роман популяризував ідею соціалізму, доводив її розумність, її відповідність потребам і устремлінням людства. Але що більше важливо, соціалізм на сторінках роману з’являвся в якості вже виниклого й наростаючого процесу перебудови суспільства. «Нові люди» активно переборюють шляхи політичної боротьби й зміни ідеології людини. У романі дані образ і незвичайної людини Рахметова, що живе не особистим, а загальнолюдським, відмовляючись від усього заради служіння ідеї революції

У міжособистісних відносинах герої роману Чернишевського виходять із теорії «розумного егоїзму». Свідомість «нових людей» настільки перейнято ідеєю поваги до особистості, до волі кожної людини, що вони не можуть зробити несправедливого замаху на чуже благополуччя, не нанеся збитку собі. Вищий етичний зміст теорії «розумного егоїзму» полягає в тому, що, вирішуючи «частки» проблеми, людина повинен розуміти їхній загальний зміст, думаючи про особисті інтереси, він повинен усвідомлювати їхній нерозривний зв’язок з інтересами інших людей. Усвідомлення цих проблем стає причиною того, що всі герої роману, незалежно від їхніх індивідуальних якостей, відрізняються чуйністю, делікатністю, добротою. «Нові люди» не представляють сімейного щастя без повного розвитку кожної особистості, а розвиток особистості людини, на їхню думку, неможливо без його участі в суспільній праці й політичній, цивільній діяльності. Праця, спрямована на служіння людям, наукова діяльність, що розширює основи світогляду, і революційна робота «нових людей» — різні форми боротьби за втілення соціалістичного ідеалу. Повторюся, істотно те, що дія роману відбувається як би в сучасних умовах. Звичайно, автор бачить, і складності, які стоять на шляху здійснення революції, а головне — на шляху залучення в революційний рух народу як свідомо діюча сила. Однак ці складності не є предметом зображення вромане.

Чернишевський писав, що, виконавши свою історичну місію, «нові люди», швидше за все, не одержать визнання в сучасників. Але весь роман пронизаний світлим оптимізмом, особисті долі його героїв благополучні, у їхньому середовищі царює веселощі. Герої роману і є перші справді щасливі люди — люди, життя яких підлегла великої мети соціалістичної перебудови суспільства. При цьому, відзначу, Чернишевський не акцентує свою увагу на питаннях доцільності, реальності соціалістичного ідеалу, його відповідності потребам сучасної людини й можливості його втілення на даному етапі розвитку суспільства. Характеризуючи обстановку, у якій живуть «нові люди», Чернишевський підкреслює, насамперед, ті здорові початки, які можуть сприяти впливу нового соціалістичного світогляду на масу: прагнення молоді до чесного й гідного трудового життя, ділова кмітливість і енергійність, здорове почуття реальних потреб. Ґрунтуючись на положенні про право кожної людини на щастя й затверджуючи, що соціалістичний пристрій суспільства повинне перемогти саме тому, що воно забезпечить матеріальний достаток, політичну волю й рівноправність кожній людині, Чернишевський щиро вважав, що якщо люди «візьмуть у майбутнє» досвід героїв роману, то вони неодмінно побудують те прекрасне суспільство, у якому не буде місця порокам і горю

Звичайно, зараз ми можемо оцінити роман Чернишевського лише як утопію. Погляди мислителя не витримали перевірку часом. Але як хотілося б підкреслити, що ідеали, висловлені письменником у романі «Що робити?», варті уваги людей майбутнього, тому що вони прекрасні, хоча, може бути, і недосяжні