У важкі часи кріпацтва нелегко жилося українським селянам. Справедливості шукати було даремно. Суд, закони, все життя в країні були на користь панів. Усе це обурювало народ. Багато поетів і письменників у своїх творах змальовували проблеми суспільства. Але це було небезпечно. Треба було використовувати приховані літературні жанри. Наприклад, у байці в алегоричній формі провідні байкарі розкривали різноманітні вади суспільства.

У байках Леоніда Глібова зображується життя суспільства саме цих складних часів. Це такі твори, як «Щука», «Лисиця-жалібниця», «Вовк і Кіт» тощо.

У байці «Щука» змальована картина «найсправедливішого» панського суду. Якщо в судді обрали Ослів та Цапа, а за стряпчого Лисицю, то можна вже уявити подальші події. Хитра Лисиця за хабарі зробить усе на користь винуватого. Так і вийшло. Щуку вирішено втопити в річці. Байка комічна, але за цим сміхом можна побачити й сльози безневинно засуджених селян. У них не було хабарів, щоб підкупити суддів.

У байці «Лисиця-жалібниця» розкриваються в образі головної героїні підступність і жорстокість панів. За їх гарними словами прихована душа катів, які знущаються над простим народом.

Влучно та правдиво у своїх творах Леонід Глібов розкриває всі вади українського суспільства того часу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *