Samijlo Kishka - Шкільний Всесвіт

Яскрава і багатогранна народна українська творчість. Одне з найпочесніших місць займають у ній народні думи. Вони й досі зберігають у собі пам’ять про відважних козацьких ватажків та про їх героїчні вчинки. «Дума про Самійла Кішку» — одна із найдавніших і найцікавіших українських дум, у якій звеличується героїзм видатного запорізького гетьмана Самійла Кішки та викривається зрада людиною своєї віри та Батьківщини.

Разом із козаками Самійло Кішка потрапив у полон на галеру до Алкана-паші. На галері перебував також Лях Бутурлак, «ключник галерський, сотник переяславський, недовірок християнський». Уже тридцять років перебував він у полоні й давно перейняв мусульманську віру:

Потурчився, побусурманився

Для панства великого,

Для лакомства нещасного!

Невільників не лишають думки про втечу і помсту. Доля була на їх боці. У місті Козлові Алкана-пашу чекала дівка Санджаківна. Турок зійшов зі своєї галери, залишивши на ній свого ключника доглядати за полоненими. Лях Бутурлак почав вмовляти Самійла Кішку зрадити свою віру:

Добро ти вчини,

Віру християнську під нозі підтопчи,

Хрест на собі поламни!

Але виявилося, що пам’ять про рідну християнську віру не вмерла в серці й самого галерського ключника. Він допоміг у скрутну хвилину козакам хитрістю перемогти татар і захопити галеру для втечі.

Я вважаю, що можна виправдати поведінку Ляха Бутурлака: надто багато років він перебував у полоні, тому й «потурчився». Але не забув Бутурлак вільне козацьке життя і християнську віру. Його допомога козакам у вирішальну хвилину змила його зраду. Гетьман простив його і залишив «между військом для порядку за яризу військового».