23 - Шкільний Всесвіт

4 Виписка з листа з нерозбірливим підписом зі ст. Репки Чернігівської губ.

до Івана Васильовича Дриги у Москву. 19 листопада 1861 р. [6, с. 84—85].

234

Діях. Саме крізь їхнє українське буття за межами історичної Батьківщини конкретизувалася життєва та громадська пози­ція, наукові зацікавлення, політичні симпатії чи антипатії. Подальший цілеспрямований пошук в Інституті рукописів На­ціональної бібліотеки України імені В. І. Вернадського сприяв реконструкції еволюції їхніх поглядів, характеру вчинків, спрямування наукових досліджень і тлумачення змісту літера­турно-мистецьких творів на підставі матеріалів особистих фон­дів. Саме поєднання архівних розвідок у петербурзьких архі­вах із комплексними студіями даних київських архівних і книжкових раритетів дало змогу суттєво заповнити певні ла­куни у вітчизняній науковій біографістиці, розширити світо­глядні позиції у галузі соціокультурних досліджень.

Суттєві зрушення в теорії та практиці наукового опрацю­вання та використання національного архівного фонду в межах державної програми створюють оптимістичні перспективи для розвитку архівної україніки в межах України. Впродовж останніх років провідними вітчизняними археографічними й архівознавчими установами: Інститутом рукопису Національ­ної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Українським науково-дослідним інститутом архівної справи та документоз-навства здійснені широкі програми, пов’язані зі створенням національного археографічного реєстру документальних і ру­кописних колекцій і зібрань України. Основну увагу було зосе­реджено на проблемі встановлення походження саме рукопис­них документів і рукописних масивів україніки, окремих фон­дів і колекцій, методів організації, опису та форм наукового використання, впровадження в практику нової системи науко­во-інформаційного археографічного опису документів та архі­вних фондів українського походження, що зберігаються на­самперед у колекційних фондах НБУВ, у вигляді бази даних, а також опублікованих матеріалів до Державного реєстру націо­нального культурного надбання України – каталогів, довід­ників по фондах, покажчиків та оглядів [12, 13]. Попри очеви­дну позитивну динаміку систематизації та каталогізації руко­писної та друкованої україніки, завдячуючи здебільшого ком­плексним фаховим архівознавчим та археографічним програ­мам, на сьогодні, на жаль, архівна та книжкова спадщина України, як складова історичної пам’яті українського народу, не визначена у найбільш повному її обсязі та не зосереджена як єдиний інтелектуальний комплекс у конкретному матеріаль-

235

Ному вигляді. Водночас, за межами України залишилися знач­ні цінні документальні масиви й унікальні книжкові раритети, що безпосередньо стосуються української історії та культури. Фізична недоступність цієї інформації, безумовно, негативно впливає як на темпи, так і на масштаби та рівень вітчизняних досліджень, зокрема, і в галузі історії. Та позитивне вирішення цього питання залежить, за великим рахунком, від характеру соціокультурної політики в Україні загалом, коли найважли­віше місце буде відведене писемному джерелу (під яким розу­міємо книгу, рукопис, історичний документ, статистико-демографічний матеріал тощо), яке є складовою культури на­роду, одним із найбільш дієвих засобів регулювання процесу його відродження, відновлення соціокультурного середовища, формування та відтворення наукового та творчого потенціалу [10]. Саме воно століттями зберігає та передає культуру із по­коління в покоління, формує суспільну свідомість.

1. Дубровіна ЛЛ. Перспективні напрями роботи відділу історії і теорії археографії та споріднених джерелознавчих наук // Матеріали до розробки концепції діяльності Інституту української археографії: До Всеукр. наради «Українська археографія сьогодні: проблеми і пер­спективи». — Київ, 16-18 груд. 1992 р. — К., 1992. — С. 6-10.

2. Семенов ПЛ. История полувековой деятельности Императорс-кого Русского географического общества. — Ч. І. — СПб., 1896.

3. Журавський Д.П. Статистическое описание Киевской губернии. — СПБ., 1952.

4. РусовА. Краткий обзор развития русской оценочной статисти­ки. — Киев, 1913.

5. Савченко Ф.Я. Заборона українства 1876 р. Розд. І: Південно-Західний відділ Російського географічного товариства в Києві. — Хар-ків-Київ, 1930. — С. 1-123. Репринт — МипсЬеп, 1970.

6. Миллер АЛ. «Украинский вопрос» в политике властей и русс-ком общественном мнении (вторая половина XIX в.). — Санкт-Петербург, 2000.

7. Российский государственный исторический архив. Путеводи-тель: В 4 т. — СПб., 2000-2006.

8. Личные фонды рукописного отдела Пушкинского дома. Анно-тированныйуказатель. — Санкт-Петербург, 1999.

9. Путеводитель по архивным собраниям отдела рукописей Рос-сийской национальной библиотеки. — Санкт-Петербург, 2000.

10. ГАРФ (Государственный архив Российской Федерации). –

Секретный архив. — Ф. 109. — Оп. 1. — Ед. хр. 1765. — Л. 1-1 об.