problema chesti j borgu v romani pushkina kapitanska dochka pushkin oleksandr - Шкільний Всесвіт

(1 варіант)

Роман А. С. Пушкіна «Капітанська дочка» — історичний добуток. Однак його головні герої — вигадані автором персонажі. А. С. Пушкін веде оповідання про Пугачова, народний бунт і Катерину II від імені Петра Андрійовича Гринева, офіцера далекої Білогірської міцності

Чому так важлива історія Гринева? З її допомогою автор вирішує найважливіші моральні проблеми, такі, як проблема честі й боргу. Адже не випадково епіграфом до роману стало народне прислів’я «Бережи честь змолоду».

Принципи честі й боргу втілює батько Гринева, що вважає, що служба не в тім, щоб догоджати начальству й повесничать у гвардії. Так само вважає його стародавній друг, генерал з Оренбурга, куди надіслали служити Петра Гринева. Такими ж «добрими й чесними» людьми були капітан Миронов, поручик Іван Игнатьич, що пройшли війни з турками й шведами, що служили вірою й правдою. Відмовившись присягнути самозванцеві, вони гинуть на шибениці, залишившись вірними присязі й військовому боргу

По якому шляху піде Гринев? По легкодумству він піддається впливу Зурина, п’є з ним і грає в карти. Він вірить, що в цьому полягає солдатська доблесть: «потрібно до служби звикати». Але це почуття помилкової честі. Не в розпусних гулянках і не в дуелях честь офіцера, і незабаром Гринев у цьому переконається

Єдиний з офіцерів міцності, Швабрин, перейде на сторону пугачовців, порушивши присягу. Швабрин посадить Марью Іванівну під замок, на хліб і воду, погрозами змушуючи її стати його дружиною. Після розгрому повстання він донесе на Гринева, обвинувативши його в тім, що він пугачевский шпигун. Це доводить, що люди без честі й совісті, подібні Швабрину, не здатні на шляхетні вчинки. І достоїнство Гринева в тім, що в складних життєвих випробуваннях він зумів залишитися вірним своєму почуттю боргу, «честі й совісті християнської», своєї любові

(2 варіант)

Честь і борг — це поняття однаково важливі для парубка, що вступає вжизнь.

У романі А. С. Пушкіна «Капітанська дочка» одним з головних героїв є Петро Гринев, недоук, що вступив на шлях військової служби. Після безтурботного дитинства єдиний син люблячих батьків не відразу розуміє, що таке борг офіцера й честь дворянина. Завіт батька служити вірно, кому присягнеш, берегти честь змолоду Гринев усвідомлює далеко не відразу.

Перше, що він робить, виявившись «на волі», це вчиться грати в більярд і пити в компанії офіцера Зурина, що запевняє його, що так «потрібно» для майбутньої служби

Любов навчила Гринева захищати честь коханої дівчини, коли неї оббрехав Швабрин.

Події Пугачевского бунту навчили його усвідомлювати, що таке військовий борг і вірність присязі. Тому він готовий зволіти «саму люту страту такому підлому приниженню», але не цілувати руку самозванцеві. «Визнати бурлаку государем» здавалося Гриневу «малодушністю непрощенним». У відповідь на обіцянки Пугачова зробити його в князі, Гринев «відповідав із твердостию»: «Я природний дворянин; я присягав государині імператриці: тобі служити не можу». Така щирість і прямота навіть у Пугачова викликають повагу

Гринев служить, як і колись, перебуваючи на облоговому положенні в Оренбурзі. І раптом йому передають лист від Марьи Іванівни, де вона просить про допомогу. Моральний вибір Гринева між любов’ю й боргом вирішується їм на користь любові, адже генерал відмовляє Гриневу в дозволі відбити в повстанців Білогірську міцність. Так, Гринев порушує свій борг офіцера, самовільно залишаючи Оренбург — місце служби. Але його можна зрозуміти, адже залишивши Машу на сваволю Швабрина, він назавжди заплямує свою честь ганьбою. Честь коханої дівчини й честь дворянина в цій ситуації для Гринева вище боргу. І як тільки дозволили обставини, Гринев вертається на службу: «я почував, що борг честі вимагав моєї присутності у війську імператриці». Неправдиві обвинувачення, зведені Швабриным, не лякають героя: «совість моя була чиста; я суду не боявся». Герой не може виправдатися, тому що думка вплутати Марью Іванівну «між мерзенними изветами лиходіїв» здається йому жахаючої. Його шляхетність тільки ускладнює його положення, але честь коханої дівчини зобов’язує Гринева прийняти на себе неіснуючу провину

Гринев при будь — яких обставинах залишається людиною честі й боргу, шляхетн і щирим, і одержує у фіналі роману гідна винагорода: повне виправдання й любов тієї, заради якого він ризикував життям