pro problemu muzhnosti tvoru ege 2014 po rosijskij movi - Шкільний Всесвіт

Мужність людей, виявлена в екстремальній ситуації, — от проблема, над якою міркує В’ячеслав Дегтев у розповіді «Хрест».

Моральне питання, що піднімається автором, ставиться до категорії вічних. Ще Аристотель писав: «Мужнім називається той, хто безбоязно йде назустріч прекрасної смерті».

В’ячеслав Дегтев, зображуючи засуджених священнослужителів, закритих у трюми затоплюваного корабля, показує, що спочатку вони починають кричати. Але потужний бас одного із ченців призвав їх у цю смертельну годину згуртуватися в молитві. І тоді ці мужні люди запекли. За словами автора «…в’язниця перетворилася в храм…». «Зливаючись, голосу звучали так могутньо й так злагоджено, що аж тремтіла, вібрувала палуба. Всю пристрасть і любов до життя, всю віру у Вищу Справедливість вклали ченці в останній свій псалом». В. Дегтев, на мій погляд, пишається мужністю й волею цих людей

Я розділяю позицію автора

Як ці священнослужителі православної церкви нагадують мені великого старообрядника протопопа Авакума, що за свою віру мужньо прийняв мученицьку прекрасну смерть

В «Комсомольській правді» недавно прочитав розповідь про учасника афганської війни Сергію Перышкине. Захоплений у полон душманами, він відмовився прийняти мусульманську віру, залишився християнином, за що й був страчений

Таким чином, можу зробити висновок, що людина мужній вірна своєму Слову, Справі, Вірі навіть перед особою смерті!