Великий німецький романтик Э. Гофман розкриває у своїх добутках ілюзорність і примарність миру, у якому можна знайти порятунок від бездуховності, сірості й порожнечі лише за допомогою сили мистецтва, романтичних подань і створенні більших і світлих ілюзій
У казці — новелі «Крихта Цахес на прізвисько Циннобер» зображена брехлива велич правлячої верхівки. Це лялькова держава, де все похоже на безглуздий маскарад і де успіх часто приходить не до тому, хто його заслуговує, а зовсім навпаки. Так, народившись жалюгідним і нещасним, завдяки чарівним чарам феї Розабельверде, Цахес одержує три чарівні волосинки — уміння не бути, а здаватися — що робить його в очах навколишніх мудрим і прекрасним. Привласнивши собі чужі перемоги, славу, любов, він стає першою людиною в механічній державі
Цьому бездуховному й механічному миру протистоїть романтичний мрійник Бальтазар, що шукає порятунку від порожнечі й недосконалості миру в поезії й природі — ідеальному світі, де існує гармонія й воля
Бальтазар — творець, а не споживач, тому саме йому й відкриває більшу таємницю маг Проспер Альпанус. Тільки Бальтазар може звільнити мир від духовної порожнечі, оскільки він наділений внутрішньою гармонією. Саме він розповідає миру про любов солов’я й троянди, тому що здатно бачити красу. А порятунок саме вней.
Крихта Цахес гине, виявившись у срібному горщику, адже зовнішній блиск і благополуччя не врятує, якщо немає внутрішньої наповненості. І лише творчий дух здатний боротися з недосконалістю примарного миру. Саме ця думка і є дороговказною ниткою людства в нього духовних пошуках