povnij zmist valyachi zoshhenko m m - Шкільний Всесвіт

Давеча їду в трамваї й любуюся на кондукторшу. Як вона, бачу, славно й мило веде свою справу. Усе в неї дивно добре виходить. Легко, красиво й так і треба.Онa люб’язно повідомляє станції. Уважно за всім стежить. Із всемиприветливо розмовляє. Старих підтримує під локоток. З молодими жартує. Ну прямо любо — — дорого на неї дивитися.І сама вона має миленьку зовнішність. Одягнена чистенько, акуратно. Вічка в неї блискають, як зірочки. Сама весела, сміхотлива, турботлива. Входить у кожний дріб’язок, усім цікавиться.Інша кондукторша ричить у відповідь, якщо неї запитують, і прямо ледве ногами не відбивається від пасажирів. А ця — — — іщось разюче. Ну прямо бачимо картину з недалекого майбутнього.І от любуюся я на цю роботу, і на душі в мене привітно стає.І бачу: всі пасажири теж винятково задоволені їдуть. Так на них добре й сприятливо діє теперішня, гарна робота.І вже мені треба сходити, а я всі, як дурень, їжу й дивуюся на кондукторшу. І посмішка не сходить із моєї особи.І бачу: із мною поруч сидить жінка похилого віку. І вона теж раз у раз поглядає на кондукторшу й теж любується нею.Потім раптом ця жінка звертається до мене. Вона говорить: — — — і Якщо я не помиляюся, ви теж у замилуванні від роботи цієї славної кондукторши. Уявіть собі, що і я однаково з вами почуваю. Я не знаю, хто ви, але в мене є речення. Давайте як — небудь відзначимо поводження цієї кондукторши. Давайте занесемо похвалу в її послужний список. Затримаємося мінут на п’ять і як — небудь зміркуємо, як це зробити, щоб відзначити її корисну діяльність на транспорті. Для неї це буде заохочення й гарна пам’ять, що от як їй потрібно надалі надходити.Я говорю: — — — і Повністю згодний з вами, мадам. І цілком розділяю ваше рішення.Жінка говорить: — — — і Що стосується мене, то я член райради, і до моєї заяви все — таки віднесуть уважно й не по — казенному.Я говорю: — — — і От і добре. Давайте запитаємо в кондукторши, як краще це зробити.Жінка говорить: — — — і Немає. Давайте запитаємо в неї прізвище або її номер. І давайте прямо в пресі виступимо із заміткою: мов, от які бувають факти, спасибі, так і треба та інше.Жінка встає зі свого місця й хоче запитати кондукторшу те, що нас цікавить. Але в цей момент кондукторша виходить на площадку й там переконливо розмовляє з одним пасажиром, що їде разом зі своїм приятелем, що випив. І от кондукторша радить пасажирові міцніше тримати свого друга, щоб той на повороті не пірнув би на бруківку.Зробивши розпорядження, кондукторша вертається у вагон, і моя сусідка небагато тремтячим від хвилювання голосом просить кондукторшу повідомити своє прізвище, маршрут і службовий номер.Отут я отямитися не встиг, як вибухнула гроза. Мила кондукторша змінилася в особі. Спочатку почервоніла, потім побіліла й раптом крикнула: — — — і А тобі на що моє прізвище? Ти що, стара потвора, до у свою справу ніс сунеш? Або ти хочеш сказати, що я неправильно зробила, що п’яного у вагон пустила? Так я тобі, стара хрычовка, на це скажу: краще б я тебе у вагон не пустила, чим я б залишила небагато выпили на вулиці, де він…Член райради, розгубившись, починає бурмотати: — — — і Бачите, ми, власне кажучи…Я говорю: — — — і Слухайте, товариш кондукторша… Ви не зрозуміли нас…Кондукторша говорить: — — — і А тобі ще чого треба? Ти — Те ще що, арап, сунешся? Багато ваc отут, кровожерів, їде й ледве що — — — і чіпляються й скарги строчать. Тільки всі незадоволені й незадоволені. Тільки кожний норовить за п’яту вкусити… Прямо не можна працювати.Ми з жінкою до того розгубилися, що не найшлися навіть що — небудь сказати. Один з пасажирів говорить кондукторше: — — — і Чого ви понапрасну гарячитеся й цим псуєте свою дорогоцінну кров? Ви їх не зрозуміли: ці двоє, навпаки хотіли вас похвалити, щоб зробити вам заохочення по службі.Кондукторша, зніяковівши, говорить: — — — і Ах, будь ласка, вибачите! Знаєте, до того дійшло, що кожний пасажир начебто тигра представляється. Кожний норовить улаштувати неприємність.Жінка, знизавши плечима, говорить: — — — і От тепер я не знаю, як мені надійти. З одного боку, мені хотілося відзначити корисну діяльність на транспорті, а з іншого боку, вона на мене накричала й тим самим показала, що в неї ще бувають прорывыженшина вийшла з вагона не зовсім задоволена. Мені було теж небагато прикро,що ми не встигли в захоплених тонах відзначити в пресі корисну діяльність кондукторши.Прізвище кондукторши я не знаю. На моє питання вона мило посміхнувшись, відповіла: — — — і Мене кличуть Валячи. А прізвище свою я вам не скажу: у мене чоловік ревнивий.Так що в цьому моєму фейлетоні я відз