povnij zmist shhiroserdechna prostota zoshhenko m m - Шкільний Всесвіт

Може, помнете — — негри до нас приїжджали. Торік. Негритянська негрооперетта.Так ці негри дуже навіть задоволені залишилися нашою гостинністю. Дуже хвалили нашу культуру й взагалі всі починання.Єдино були незадоволені вуличним рухом. — — — і Прямо, — — — і говорять, — — — і ходити важко: пхаються й на ноги наступають.Але, звичайно, ці самі негри розпещені європейською цивілізацією, і їм, дійсно, як би сказати, з незвички. А поживуть рік — — два, обтешуться й самі будуть шльопати по ногах. Факт.А на ноги в нас, дійсно, наступають. Нічого не скажеш. Є гріх.Але тільки це відбувається, пущай негри знають, по простоті щиросердечної. Отут, я вам скажу, злого наміру немає. Наступив — — — і й пішов далі. Тільки й делов.От давеча я сам наступив на ногу одному громадянинові. Іде, уявіть собі, громадянин по вулиці. Плечистий такий, здоровий хлопець. Іде і йде. А я сзаду його йду.А він спереду йде. Усього на один крок від мене.І так ми, знаєте, мило йдемо. Акуратно. Один одному на ноги не наступаємо. Руками не шпурляємося. Він іде. І я йду. І прямо, можна сказати, не торкаємо один одного. Одним словом, душу в душу йдемо. Серце радується.Я ще подумав:”Славно йде перехожий. Рівно. Не лягается. Іншої б під ногами плутався, а цей спокійно ноги кладе”.І раптом, не пам’ятаю, я на якогось жебрака задивився. Або, може бути, на візника.Задивився я на жебрака й із усього маху моєму передньому громадянинові на ногу наступив. На п’яту. І вище.І наступив, треба сказати, форменно. З усією можливою силою.І навіть я завмер тоді злякано. Зупинився. Навіть від хвилювання “вибачите” не сказав.Думаю: розгорнеться зараз ця мила людина й вліпить у вухо. Ходи, мов, пристойно, бараняча голова!Завмер я, говорю, злякано, приготувався понести належне покарання, і раптом — — — і нічого.Іде цей милий громадянин далі й навіть не подивився на мене. Навіть голови не обернув. Навіть, я говорю, ногою не труснув. Так і пройшов, як миленький.Я ж говорю — — — і в нас це буває. Але отут щиросердечна простота. Злості немає. Ти наступив, тобі наступили — — — і валяй далі. Чого там!А ця мила людина так, їй — — богові, і не обернувся.Я довго йшов за ним. Усе чекав — — — і от обернеться й подивиться строго. Немає. Пройшов. Не помітив