povnij zmist rozhdestvenska kazka koelo p - Шкільний Всесвіт

РОЖДЕСТВЕНСЬКА Сказкакак повествуется в одній знаменитій древній легенді, ніколи в прекрасних гаях Лівану народилися три кедри. Кедри, як всім відомо, ростуть дуже — дуже повільно, так що наші три дерева провели цілі століття в роздумах про життя й смерть, про природу й людство.

Вони бачили, як на землю Лівану прибутку посланники пануючи Соломона і як потім, у битвах з ассирийцами, земля ця обмилася кров’ю. Вони бачили віч — на — віч заклятих ворогів — Иезавель і пророка Илию. При них був винайдений алфавіт; вони дивувалися, дивлячись, як мимо проходять каравани, вантажені барвистими тканинами. І одного чудового дня кедри вирішили поговорити про майбутнє. — Після всього, що мені довелось побачити, — сказав перший, — я хотів би перетворитися в трон, на якому буде сидіти самий могутній цар на землі. — А я хотів би стати частиною чогось такого, що на віка вічні перетворить Зло в Добро, — сказав другий. — А що до мене, — сказав третій, — те я бажав би, щоб люди, дивлячись на мене, щораз згадували про Бога. Пройшли роки й роки, і от, нарешті, у лісі з’явилися дроворуби. Вони зрубали кедри й розпиляли. У кожного кедра було своє заповітне бажання, але реальність ніколи не запитує, про що ми мріємо. Перший кедр став хлівом, а із залишків його деревини спорудили ясла. Із другого дерева зробили грубий сільський стіл, що пізніше продали торговцеві меблями. Колоди від третього дерева продати не вдалося. Їх розпиляли на дошки й залишили зберігатися на складі у великому місті. Гірко ремствували три кедри: «Наша деревина була так гарна! Але ніхто не знайшов їй гідного застосування». Час ішов, і от один раз, зоряною ніччю, якась подружня пара, що не знайшла собі даху, вирішила переночувати в хліву, побудованому з деревини першого кедра. Дружина була на сносях. Тої вночі вона народила сина й поклала його в ясла, на м’яке сіно. І в ту ж мить перший кедр зрозуміла, що мрія його збулася: він послужив опорою найбільшому Цареві Землі. Кілька років через в одному скромному сільському будинку люди сіли за стіл, зроблений з деревини другого кедра. Перш ніж вони прийнялися за їжу, один з них вимовив кілька слів над хлібом і вином, що стояли на столі. І отут другий кедр зрозумів, що в цю саму мить він послужив опорою не тільки чаші з вином і блюду із хлібом, але й союзу між Людиною й Божеством. Наступного дня із двох дощок третього дерева сколотили хрест. Через кілька годин привели пораненої людини й прибили його до хреста цвяхами. Третій кедр жахнувся своєї долі й прийнявся проклинати жорстоку долю. Але не пройшло й трьох днів, як він зрозумів уготованную йому частку: людина, що висіла на хресті, став Світочем Миру. Хрест, збитий з деревини цього кедра, перетворився зі знаряддя катування в символ торжества. Так здійснилася доля трьох ліванських кедрів: як це завжди буває із мріями, мрії їх збулися, але зовсім інакше, чим вони собі представляли

Додав: