povnij zmist pro te yak lenin podaruvav odnomu xlopchikovi igrashku zoshhenko m m - Шкільний Всесвіт

Про те, як Ленін подарував одному хлопчикові игрушкуодин росіянин революціонер утік із царської в’язниці й зник за кордоном.Він став жити у Швейцарії, у місті Цюріху. Він там надійшов на меблеву фабрику. І там працював.А незабаром у Швейцарію приїхав і Ленін.І наш робітник дуже хотів подивитися на Леніна, тому що він багато чув про нього гарного й читав його книги.І от один раз цей робітник почув, що Ленін буде говорити мова на зборах в “Кружку росіян робітників”.І тоді наш робітник вирішив піти на ці збори, щоб послухати Леніна.А дружина цього робітника теж працювала на меблевій фабриці. Але тільки вона працювала у вечірню зміну. І нашому робітникові не з ким було залишити свого маленького сина Доната.Тоді наш робітник сказав своєму синові: — Давай підемо разом на збори, подивимося на Леніна.І от він взяв за лапку свого сина, і вони пішли в робочий клуб.Приходять вони в клуб. Ще рано. Нікого немає. Тільки сидить у залі одна людина й газету читає.От робітник посадив свого хлопчика у вікна й сам нервово ходить по залі й думає:“Напевно, Ленін не приїде”.У цей момент людин з газетою (а це був Ленін) говорить робітникові: — Така гарна погода, а ви свого маленького сина тримаєте в задушливій кімнаті. Ви б пустили його погуляти у двір.Робітник говорить: — Ні, мій хлопчик Донат ще дуже маленький. Надворі йому буде нудно грати, і я боюся, що він тоді вийде на вулицю й заблудиться. Краще ми отут з ним посидимо, почекаємо, коли приїде Ленін.Ленін говорить хлопчикові: — ну — ка, давай своє рученя, ми з тобою підемо трошки погуляємо.І бере Ленін хлопчика за руку, і виходять вони разом на вулицю. Підходять до іграшковому магазину. І заходять туди.Там Ленін говорить хлопчикові: — хочеш, я тобі куплю цей човник?А це був дивовижний маленький човник. З вітрилом. І вітрило піднімалося й опускалося. І біля вітрила стояв маленький матросик. І там були влаштовані лавочки, маленьке кермо й прапор. Ну, дивно цікава іграшка.Хлопчик жахливо зрадів. І Ленін купив йому цей човник.Вітер надував вітрила, і цей човник чудово йшов, керована кермом.І хлопчик був так задоволений, що сміявся, ляскав від радості в ладоши й кричав:“Не бійся, матросик! Пливи вперед!”. И відразу, у колодязя, стояв Ленін і теж сміявся.А в цей час наш робітник ходить по залі й нервує.“От, думає, яка неприємність, і Ленін ще не приїхав, до того ж якийсь невідомий взяв мого хлопчика й пішов з ним”.А в залі вже зібралося багато публіки. І все один одного запитують: — А де ж Ленін? Невже він не приїхав?У цей момент хтось із публіки подивився у вікно й говорить: — Дивитеся, геть Ленін у дворі з якимось маленьким хлопчиком.Отут всі стали дивитися у вікно. І наш робітник теж подивився й побачив у фонтана свого сина разом з Леніним.Дуже зачудувався робітник. І думає:“Ах, це і є Ленін. А я вважав, що це хто — небудь іншої: дуже вуж він простий і добрий. Він навіть купив моєму синові іграшку”.Отут незабаром Ленін вертається в зал і починає розмовляти срабочими.

Додав: