povnij zmist pozov gogol n v chast 1 - Шкільний Всесвіт

Позов// — — — і I — — — і//Кабінет. Прольотів, сенатський обер — секретар, один сидить у кріслах і поминутно ікає.Що це в мене? точно відрижка! учорашній обід засів у горлі; ці грибки так холодник… Їли, їли, просто, чорт знає, чого не їли! (ікає). От воно! (ікає) ще! (ікає) ще раз! (ікає). Ну, тепер у четвертий! (ікає). Туды до чорту, і в четвертий! Прочитати ще «Північну Бджолу», що там таке? Набридла мені ця «Північна Бджола»: точнісінько баба, що засиділася в дівках. (Читає й скрикує). Крахманову нагорода! а? Петрушці Крахманову! От яким був хлопчиськом (показує рукою), я помістив сам його кадетом у корпус, а? (Продовжує читати й скрикує, витріщивши ока). Що це? що це? Невже Бурдюків? Так, він, Павло Петрович Бурдюків, зроблений! а? яке? Хабарник, два рази був під судом, батько — злодій, обкрав скарбницю, гнуснейший людина, якого тільки можна уявити собі, — яке? І адже все світло почитає його за прямодушну людину! Негідник! Говорить: «Справа Бухтелева вирішена не так, сенат не вникнул» — а? Просто, негідник, довідався, що на мою частку довелося двадцять тисяч, отож навіщо не йому! Як собака на сіні: ні собі, ні іншим. Ну, так я знаю тебе, ступай мороч інших, прикидайся перед іншими. Я чув про тебе дещо таке. Право, прикро, що заглянув у газету, прочитаєш — почуваєш тугу, гидоту — і більше нічого. Агов, Андрій!// — — — і II — — — і//Лакей (входячи). Чого изволите — з?Прольотів. Візьми геть цю газету! І до чого, навіщо ти приніс цю газету? Дурень отакий! (Андрій несе газету). Який Бурдюків, а? От кого, не говорячи далеких слів, сховав би в Камчатку. З більшою насолодою, зізнаюся, напаскудив би йому, хоч цю мінуту, так от дотепер ні, та й немає случаючи. Що накажеш робити? Розгнівався бог. А я б тебе погладив, мазнув би тебе по губах. Так уже й губи зате які? як у вола, у канальи.Лакей. Бурдюків приїхав.Прольотів. Що?Лакей. Бурдюків приїхав.Прольотів. Що ти дурницю несеш!Лакей. Так точно — з.Прольотів. Брешеш ти, дурень! Бурдюків, до мене? Павло Петрович Бурдюків!Лакей. Ні, не Павло Петрович, а інший якийсь.Прольотів. Який інший?Лакей. Так от извольте самі бачити: він тут.Прольотів. Проси.// — — — і III — — — і//Прольотів і Христофор Петрович Бурдюків.Бурдюків. Прошу вибачити за занепокоєння, що наношу вам. Обставини й справи спонукали залишити містечку. Приїхав просити особистої допомоги, заступництва.Прольотів (убік). Це точно іншої; а є, однакоже, якесь подібність. (Уголос). Що накажете? у чому можу бути вам корисним?Бурдюків (з потиском плечей). Справа, позов!Прольотів. Позов? с ким?Бурдюків. З рідним братом.Прольотів. Колись дозвольте довідатися прізвище, а потім изъясните своя справа. Прошу покірно сідати.Бурдюків. Прізвище: Бурдюків, Христофор Петров син, а справа з рідним братом Павлом Петровим Бурдюковым.Прольотів. Що ви!! що? немає!Бурдюків. Так що ж ви на мене уставили очі? або думаєте, я б захотів залишати дарма Тамбов і скакати на поштових?Прольотів. Господи благослови вас за таку добру справу! Дозвольте з вами покороче познайомитися. Розумніше цієї справи ви не могли ніколи б придумати. От розповідай тепер, що немає великодушності й справедливості, а це що ж? Адже от рідний брат, узи крові, зв’язку, але ж не пощадив! На брата — процес! Дозвольте вас обійняти.Бурдюків. Извольте! я сам обійму вас за таку готовність. (Обіймаються). А колись, зізнаюся, глянувши на вашу физиогномию, ніяк не можна було думати, щоб ви були путня людина.Прольотів. От тобі раз! як так?Бурдюків. Так сурьезно. Дозвольте запитати: вірно, покійниця матінка ваша, коли була брюхата вами, перелякалася чого — небудь?Прольотів. Що за нісенітницю несе він?Бурдюків. Ні, я вам скажу, ви не будьте в претензії, це дуже часто трапляється. От у нашого засідателя вся нижня частина особи бараняча, так сказати, начебто відрізана й поростила вовною зовсім, як у барана. Але ж від незначної обставини: коли покійниця родила, підійди до вікна баран, і нелегка підбур його мекнути.Прольотів. Ну, залишимо в спокої засідателя й барана. Як же я радий!Бурдюків. А вуж я як радий, приобретши таке заступництво! Тепер тільки, як починаю вдивлятися у вас, бачу, що особа ваше начебто знайомо: у нас у карабінерному полицю був поручик, от, як дві краплі води, схожий на вас! П’яниця страшнейший, те — є я вам скажу, що дня не проходило, щоб у нього пика не була розбита.Прольотів (убік). У цього повітового ведмедя, як видно, немає зовсім звичаю тримати мова за зубами. Вся дрянь, яка не є на душі — у нього мовою. (Уголос). Часу в мене небагато, будь ласка, приступимося ж до справи.Бурдюків. Дозвольте, сидячи не розповіси. Це справа — казусне! Чи знавали в ус