povnij zmist mersi opalni opovidannya zoshhenko m m - Шкільний Всесвіт

Цього року населення ще трошки потіснилося.З одного боку, звичайно, непмани за місто виїхали щоб уникнути різних великих непорозумінь і під впливом декрету. З іншого боку, населення саме ущільнилося, а те в потрійному розмірі платити не кожному цікаво.І, безумовно, знищення квартирного інституту теж зіграло видатну роль.Так — Що цей рік дуже навіть вигідно обернувся в змісті площі.Якщо щороку така житлоплоща буде звільнятися — — — і це цілком роскошно, це нових будинків можна поки що не зводити.Цього року дуже багато пролетарів квартирки й комнатки отримали шляхом вселення. От це добре!Добре, так не зовсім. Тим більше, це вселення роблять без особливого розуму. Тільки бывселить. А чого й куди й до кого — у це, безумовно, не входять.Действитльно вірно, особливо входити не доводиться в силу такої гострої кризи.Але, звичайно, хотілося б, якщо не можна зараз, те надалі мати деяку точність при вселенні. Або гарантію, що, скажемо, до тихої людини не вселяли б сурмача або танцюриста, що стрибає, як скажений дурень, до стелі й трясе квартиру.Або б так: наукових секретарів вселяти, скажемо, до наукових секретарів. Академіків, що пройшли чищення апарата, — — — і до академіка. Зубних лікарів — — — і до зубних лікарів. Які на флейті свистять — — — і знову ж. до своїм хлопцям, — — — і вали свисти разом!Ну, звичайно, якщо не можна мати таку точність при вселенні, те й не треба. Пущай би по головних ознаках вселяли. Які люди розумової праці і які люблять по ночах книжки перегортати — — — і вали до своїх нічних трудівників.Інші — — — і до інших. Треті — — — і до третього.Отоді б життя засяяло. А те зараз дуже інший раз кривдно виходить. Як, наприклад, такий факт із одним нашим знайомим. Він взагалі робітник. Текстильник. Він прізвище свою просив не вживати. Про факт велів розповісти, а прізвище не дозволив торкати. А те, говорить, мене можуть остаточно доконати звуками.Так — Що назвемо його, ну, хоча б Захаров.Його, голубчика, раз^ — разів — раз — як — раз вселили цього року. Звичайно, мерсі й спасибі, що вселили, а то він у своїх родичів проживав. А тільки це вселення йому боком вийшло.Був це славний громадянин і хоча, звичайно, нервовий, але досить чималого здоров’я. А теперича, будьте люб’язний — — — і невроз серця, і вся кров википіла від роздратування.А головна причина — — — і він у цій квартирі не до двору довівся.Цю квартирку раз^ — разів — раз — як — раз інтелігенти населяли.В одній кімнаті — — — і інженер. В інший, звичайно, музичний технік, — — — і він у кіно грає й у ресторанах. У третьої, назад — — — і незаміжня жінка з дитиною. У ванній кімнаті — — — і домашня робітниця. Теж, як на зло, цілком інтелігентна особа, що була генеральша. Вона за дитиною наглядає. А вночі у ванні проживає. Спить.Одним словом, куди не плюнь — — — і інтелігенти! І ихняя життя не така підходяща, як, звичайно, хотілося б.Для приклада, Захаров встає, звичайно, не пізно. Він годин у п’ять встає. Або там о пів на п’яту. У нього така звичка — — — і раніше встати. Тим більше, він на роботу встає, не на бал.А інженер об цей час раз^ — разів — раз — як — раз лягає. Або там на годинку раніше. І в стінку стукає. Мол, будьте люб’язні, тихенько рухайтеся на своїх каблуках.Ну, Захаров, звичайно, йому пояснює, — — — і мол, не на бал він поспішає. Мол, він повинен помитися, кипяточек собі скипятить і так далі.І отут, звичайно, відбувається перша сутичка. Хоче Захаров піти помитися — — — і у ванній кімнаті інтелігентна дама спить. Вона вереск піднімає, дискусії влаштовує й так далі. .И, кінцева справа, після таких сутичок і дебатів людина є на роботу не такий свеженький, як треба.Після приходить він назад додому. Годинникам, чи що, до п’яти. Ну, подзаправится. Подивиться газету.Де б йому тихесенько полежати, подумати про політику або про якість продукції — — — і знову не можна!По ліву руку вже є музичний квінтет.Наш музикант із оркестру має звичку об цей час перед сеансом вправлятися на своєму інструменті. У нього флейта. Дуже жахливо дзвінкий інструмент. Він у нього дудить, продуває, слинки вибиває й після гами грає.Ну, вийде Захаров у двір. Посидить годинка іншої на тумбочці, — — — і душу додому проситься.Прийде додому, чайку поїсть, а по праву ручку в інженера вже гості колбасятся. У преферанс грають. Або на своїй піанолі який — небудь собачий вальс Аркуша грають. Або шіммі танцюють — — — і напевно, у дні напівчек.Дивишся, і вечорок непомітно пройшов. Справа до ночі. І хоча, звичайно, уночі вони остерігаються шуміти, а те можна й у міліцію, але все — таки повного спокою немає. Рухаються. За паркет ніжками чіпляються. І так далі
.Тільки розійшлися — — — і музикант із ресторану або з вечірки заявляється. Кладе свій інструмент на комод. Із дружиною лається.Тільки він насварився й затих — — — іінженер засувався: почитав, чи бачите, і спати лягає.Тільки він ліг спати — — — і Захарову вставати треба.Тільки Захаров устав — — — і інженер розбудовується, у стінку вдаряє, не велить на каблуках обертатися.Тільки у ванну пішов — — — і вереск і лементи, мол, навіщо бризи падають. І так далі, і так далі.І, звичайно, від усього цього робота страждає: ситчик, самі бачите, інший раз як рідкий і нецікавий буває, — — — і це, напевно, Захаров робить. І як йому іншої зробити — — — і ніжки гнуться, ручки трясуться й печінка від огорченья пухне.От я й говорю: учених секретарів треба до вчених секретарів, зубних лікарів до зубних лікарів і так далі. А які на флейті свистять, тих можна за містом оселити.Отоді життя засяє в повному свом блиску